Am Pfahle - Bifrost

Wenn das Feuer ohne Gnade deine Hülle verbrennt

Wenn das Feuer voller Inbrunst dir das Fleisch versengt

Wenn das Feuer das so lang Schutz für dich barg

Deinen Tod durch seine Kraft bringen vermag

Dann fragst du dich, war es den wirklich wert?

Hätte Feigheit sich diesmal nicht besser bewährt?

Hätt' betteln um Gnade und feiger Verrat

Dir das Schicksal im tödlichen Feuer erspart?

Doch als die Prister auf zum Scheiterhaufen blicken

Dich zur Reinigung der Seele durch das Feuer schicken

Weißt du, hättest du dich Irren zugewandt

Wärst du ohne jeden Zweifel innerlich verbrannt !

Nein — Wir werden nicht untergehen !

Nein — Wir werden diesem Wahnsinn widerstehen !

Wir beten nicht zu eurem Gott

Eure Pfaffen säen Furcht doch verdienen nur Spott !

Nein — Wir werden nicht untergehen !

Nein — Wir werden diesem Wahnsinn widerstehen !

Bevor die Knebel der Kirche wir tragen

Werden wir uns durch das Feuer wagen !

Wenn dein Körper von den Flammen nun zur Gänze verzehrt

Sich freudig Erregung in den Pfaffen mehrt

Und ein widerliches Grinsenzeichnet ihr Gesicht

Denn Gottes Gnade ist für diese Ketzer nicht

Vater im Himmel, bist du stolz auf uns?

Wie wir schamlos morden, in deiner Gunst?

Wir morden und richten wie’s uns grad gefällt

Als selbsternannte Herrscher dieser kranken Welt !

Und während sie sich noch an ihren Taten freuen

Bricht über sie die Meute herein

Nicht gewillt sich noch länger unterdrücken zu lassen

Regt sich der Wille der mundtoten Massen

Die Pfaffen werden alle in die Kirche gedrängt

Von der Meute an dem höchsten Balken aufgehängt

Und während einer nach dem anderen elend verreckt

Wird das Gotteshaus in Brand gesteckt !

Nur durch dein Opfer sahen sie ein

Du könntest auch ihr Messias sein !

Denn du starbst, wie man auch von ihm erzählt

Durch den Hass der Menschen zum Tode erwählt

Коли вогонь без пощади спалює твій панцир

Коли вогонь палить твоє тіло від запалу

Якби вогонь так довго захищав вас

може принести вашу смерть своєю силою

Тоді ви запитаєте себе, чи дійсно воно того варте?

Хіба боягузтво не виявилося б кращим цього разу?

Благав би пощади і боягузливої ​​зради

Врятував свою долю в смертельному вогні?

Але коли священики дивляться на багаття

Пошле вас крізь вогонь, щоб очистити душу

Знаєте, ви б звернулися до божевільних

Без сумніву, ви б згоріли всередині!

Ні — ми не загинемо!

Ні — ми будемо протистояти цьому божевіллю!

Ми не молимося вашому Богу

Ваші священики сіють страх, але заслуговують лише на насмішку!

Ні — ми не загинемо!

Ні — ми будемо протистояти цьому божевіллю!

Перед тим, як ми одягнемо кляпи церкви

Чи ми ризикнемо крізь вогонь!

Коли ваше тіло тепер повністю згоряє полум’я

У священиків посилюється радісне хвилювання

І огидна усмішка позначає її обличчя

Бо милосердя Божа не для цих єретиків

Небесний Батько, ти пишаєшся нами?

Як ми безсоромно вбиваємо на вашу користь?

Ми вбиваємо і судимо, як нам заманеться

Як самозвані правителі цього хворого світу!

І поки вони ще радіють своїм вчинкам

На них спускається зграя

Не хочу більше бути придушеним

Воля устних мас ворушиться

Священиків усіх заштовхують до церкви

Підвішений пакетом з найвищої балки

І при цьому один за одним жалісно гинуть

Церкву підпалять?

Тільки завдяки твоїй жертві вони побачили

Ви також можете бути їхнім Месією!

Бо ти помер, як про нього кажуть

Вибраний на смерть через ненависть до людей