Prisoner of Miserable Fate - Bestial Invasion

Immersed into the dark depths of his inner world

And deprived of the ability to enjoy life,

He is completely under the role of his gloomy

Thoughts and suspicions.

He lost touch with the world and reality for ever.

Each day is a lottery for you

Don’t even know what will happen tomorrow

All your dreams have ceased to exist

Efforts and faith turned out to be in vain

The prisoner of Miserable Fate

Depression turns to apathy — apathy to depression

The world in your eyes will never be the same

Your eyes are no longer burning with inspiration

Black hole’s dragging you inside

Once having looked in the doldrums eyes

Not everyone can look away

We are so feeble in the life storms eye

This world can hardly be named the place of harmony

For all our conscious life we suffer betrayal

This is the wound that never heals

Each of us is so fragile, the vulnerable sounds.

We are betrayed forever, prisoners

Of Miserable fate.

Driven by instincts and petty frailty

We are instrument of cruel apathy

Занурений у темні глибини свого внутрішнього світу

І позбавлений здатності насолоджуватися життям,

Він цілком підпорядкований роллю свого похмурого

Думки та підозри.

Він назавжди втратив зв’язок зі світом і реальністю.

Кожен день для вас — лотерея

Навіть не знаю, що буде завтра

Усі ваші мрії перестали існувати

Зусилля та віра виявилися марними

В’язень жалюгідної долі

Депресія перетворюється на апатію — апатію в депресію

Світ у ваших очах ніколи не буде колишнім

Ваші очі більше не горять натхненням

Чорна діра тягне вас всередину

Одного разу поглянувши в занепокоєні очі

Не кожен може відвести погляд

Ми такі слабкі в оці життєвих бур

Навряд чи цей світ можна назвати місцем гармонії

Все наше свідоме життя ми страждаємо від зради

Це рана, яка ніколи не загоюється

Кожен із нас настільки тендітний, уразливі звуки.

Ми навіки зраджені, в’язні

Жалюгідної долі.

Керований інстинктами та дрібною слабкістю

Ми — знаряддя жорстокої апатії