Pajaro Negro - Bersuit Vergarabat

Si te partió el corazón

En veinte pedazos

Y la pasión alumbro

Un sol azul…

Y se agrietó la razón

Como un vidrio cascajo

Descontrolado navío

Perdió el timón…

Atormentado en el mar

Mas loco y enfermo

Que revolvió hasta el asco

El odio y los nervios…

Mientras cruzaba la escena

Un pájaro negro;

Empapada de enigmas

La fiebre subió

Un viento en abanico

Te golpea en el hocico

Fantasmas, muñequitos

Y gemidos despacito…

Dan ganas de arruinarse

Si es que a alguien le importase

Por que llena tus venas

Esa sangre que engangrena…

Se evaporó la memoria

En un baño seco

Con la inconciencia encendida

Ya nada se vio…

Y se borraron las huellas

Detrás de una puerta

Porque el amor no recuerda

Lo que no sintió…

Pero quien calma ahora

Al corazón furibundo

Cuando el poder más inmundo lo quiere curtir…

De las tinieblas se viene

Ese pájaro negro

Sobrevolando tu infierno

Te invita a sufrir…

Un viento en abanico

Te golpea en el hocico

Fantasmas, muñequitos

Y gemidos despacito…

Dan ganas de arruinarse

Si es que a alguien le importase

Por que llena tus venas

Esa sangre que engangrena…

¡Pájaro negro…

Ese pajaro negro…

Якщо твоє серце розбилося

по двадцять штук

І пристрасть я запалюю

Синє сонце...

І причина зламалася

Як розбите скло

корабель-втікач

Втратив кермо...

мучився на морі

божевільніший і хворіший

що викликало огиду

Ненависть і нерви...

Коли я проходив по сцені

Чорний птах;

занурений у загадки

лихоманка піднялася

Віяльний вітер

Б’є тобі в морду

привиди, ляльки

І стогне повільно...

Вони хочуть себе погубити

Якщо комусь було цікаво

бо це наповнює твої вени

Та кров, що запалюється...

пам'ять випарувалася

в сухій ванні

з непритомним станом

Більше нічого не було видно...

І сліди стерлися

за дверима

Бо кохання не пам’ятає

Чого він не відчув...

Але хто зараз заспокоює

до розлюченого серця

Коли найбрудніша сила хоче засмагнути...

З темряви приходить

той чорний птах

літаючи над твоїм пеклом

Це запрошує вас страждати…

Віяльний вітер

Б’є тобі в морду

привиди, ляльки

І стогне повільно...

Вони хочуть себе погубити

Якщо комусь було цікаво

бо це наповнює твої вени

Та кров, що запалюється...

чорний птах...

Цей чорний птах...