Моя любовь на пятом этаже - Ber-Linn

Снова дом, все тот же дом, как я ему он мне знаком,

Он меня считает чудаком —

Пришел опять сюда стоять всю ночь, не спать и ждать,

Под покровом темноты смотрю наверх, туда где ты —

Выше нет на свете высоты,

Дворы пусты свели мосты и лишь коты со мной на «ты»

Моя любовь на пятом этаже, почти где луна,

Моя любовь конечно спит уже — спокойного сна,

Моя любовь на пятом этаже…

Дом окутан тишиной, и только дождь над головой,

Спросит, не пора ли мне домой,

Мне плевать на дождь и тьму, но мне понять бы самому,

Для чего я здесь и почему

Дворы пусты свели мосты и лишь коты со мной на «ты»…

Моя любовь на пятом этаже, почти где луна,

Моя любовь конечно спит уже — спокойного сна,

Моя любовь на пятом этаже…

На часах четвертый час, фонарь луны давно погас,

С якоря сниматься в самый раз,

Снова мне не хватит дня, но скоро город весь в огнях,

И эта полночь вновь спасет меня —

Приду опять сюда стоять всю ночь, не спать, молчать и ждать…

Моя любовь на пятом этаже, почти где луна,

Моя любовь конечно спит уже — спокойного сна,

Моя любовь на пятом этаже,

Моя любовь на пятом этаже,

Моя любовь на пятом этаже…

Знову будинок, все той же будинок, як я йому мені знайомий,

Він мене вважає диваком —

Прийшов знову сюди стояти всю ніч, не спати і чекати,

Під покровом темряви дивлюся наверх, туди де ти—

Вище немає на світі висоти,

Двори порожні звели мости і тільки коти зі мною на «ти»

Моє кохання на п'ятому поверсі, майже де місяць,

Моє кохання звичайно спить вже — спокійного сну,

Моє кохання на п'ятому поверсі…

Будинок оповитий тишею, і тільки дощ над головою,

Запитає, чи не пора мені додому,

Мені начхати на дощ і темряву, але мені зрозуміти би самому,

Для чого я тут і чому

Двори порожні звели мости і тільки коти зі мною на «ти»…

Моє кохання на п'ятому поверсі, майже де місяць,

Моє кохання звичайно спить вже — спокійного сну,

Моє кохання на п'ятому поверсі…

На годині четверта година, ліхтар місяця давно погас,

З якоря зніматися в самий раз,

Знову мені не вистачить дня, але незабаром місто все в вогнях,

І ця опівночі знову врятує мене —

Прийду знову сюди стояти всю ніч, не спати, мовчати і чекати…

Моє кохання на п'ятому поверсі, майже де місяць,

Моє кохання звичайно спить вже — спокійного сну,

Моє кохання на п'ятому поверсі,

Моє кохання на п'ятому поверсі,

Моє кохання на п'ятому поверсі…