Badagry Beach - Ben Onono

Mongo Park

The explorer loved the light of Badagry Beach

The singer Fela sang of the lights and the noise in her city air of Badagry

Beach.

The Portuguese sailors found trade on the malarious shores of Badagry Beach.

The rusty shackles remain and bare testament of what went before.

And I, if I knew her less, would I love her more?

Coz when I get to close to her

Is when I can’t see the beauty of her anymore

A masquerade, a beggar man, an Iroko tree, palm wine, a coral snake

Badagry was one of those beautiful and deadly things at the same time.

Down by the mission under the Agia tree of Badagry Beach

And I wonder to myself how many secrets she holds and will never let show.

And as I walk along her golden shore line

Diesel oil and sand under my feet

Washed by the tides that came before and come again

Harmattan winds are blowing

Harmattan winds are blowing

Spirits that swirl in the dust devils and disappear

A loneliness that is continental wanders far and wide

A loneliness that is an inward thing

Can rock itself to sleep every night

And I, if I knew her less, would I love her more?

If I knew her less, would I love her more?

Coz when I get too close

Парк Монго

Досліднику сподобалося світло пляжу Бадагри

Співачка Фела співала про вогні та шум у своєму міському повітрі Бадагри

Пляжний.

Португальські моряки знайшли торгівлю на малярійних берегах пляжу Бадагрі.

Іржаві кайдани залишаються і є відкритим свідченням того, що було раніше.

І я, якби знав її менше, я любив би її більше?

Бо коли я наблизюся до її

Це коли я більше не бачу її краси

Маскарад, жебрак, дерево Іроко, пальмове вино, коралова змія

Бадагрі був однією з тих прекрасних і смертоносних речей водночас.

Внизу біля місії під деревом Агія на пляжі Бадагрі

І я дивуюся, скільки секретів вона зберігає і ніколи не відкриє.

І як я гуляю по її золотій береговій лінії

Дизельне паливо й пісок під ногами

Омиваний припливами, які були раніше і приходять знову

Дмуть гарматтанські вітри

Дмуть гарматтанські вітри

Духи, які кружляють у пилу і зникають

Самотність, яка є континентальною, блукає далеко й повсюдно

Самотність, яка внутрішня

Може заснути щовечора

І я, якби знав її менше, я любив би її більше?

Якби я знав її менше, чи любив би я її більше?

Бо коли я підходжу занадто близько