The Quiet - Bella Morte

And this silence is her life

Falling fast into the dark November sky

Over voices she shall cry

Soundless screams are felt before the sun can rise

Hear her voice as strong as steel

Speaking long dead names to keep the evening still

In her heart rests all of time

Trapped for now in faith that death is still alive

To the fields and seas again

Without sight we wander through the haze of this dark land

In a dream she gently cries

In a tear her story moves to find the floor

And she speaks before she goes away

«Carry on my friend, but leave me not alone»

'Til the reign of sleep again

Without sight we wander through the haze of this dark land

To the fields and seas again

Without sight she wanders trough the haze of this lost land

To the seas again

'Till we find our lives agian

And the waves are crashing hard against the farthest shore

І ця тиша — її життя

Швидко падає в темне листопадове небо

Над голосами вона буде плакати

Беззвучні крики відчуваються ще до того, як сонце зійде

Почуй її голос, сильний, як сталь

Вимовляти давно мертві імена, щоб вечір не затих

У її серці весь час спочиває

Наразі в пастці віри, що смерть все ще жива

Знову в поля й моря

Без зору ми блукаємо крізь туман цієї темної землі

У сні вона ніжно плаче

У сльозі її історія рухається, щоб знайти слово

І вона говорить, перш ніж піти

«Продовжуйте мого друга, але не залишайте мене одного»

'Поки знову панує сон

Без зору ми блукаємо крізь туман цієї темної землі

Знову в поля й моря

Не бачить, вона блукає серпанком цієї втраченої землі

Знову до моря

«Поки ми не знайдемо своє життя знову

А хвилі сильно б’ються об найдальший берег