Remains - Bella Morte

Sweeping winds of greyest passion

Find the four who wander fated

Within halls their scarlet laughter

Is heard unknown from places shaded

Eyes are lined with black of midnight

Lips all touched in scarlet bliss

Tattered velvet, lace and chains

What dead have known such grace as this?

Here let us lay for this age has sung its last day

Under the full moon’s watch

(Black is the coffin in which our dreams lie)

Silver remains of the time of our glory

Stand where our temple fell

(Black are the mirrors to which our fears fly)

Pale hands flicker beneath the white lights

In rhythm with the living darkness

Others follow void of meaning

To stand in shadows as if thoughtless

Boots are laced through shining eyelets

Cobwebs line the greying hall

The dance goes on but pales without you

As winter turns to see the fall

Here let us lay for this age as sung its last days

Under the full moon’s watch

(Black are the coffins in which our dreams lie)

Silver remains of the time of our glory

Stand where our temple fell

(Black are the mirrors to which our fears fly)

Through warmest nights of starlit skies

My eyes must find another life

Where once we hoped to ever be

The onl ones who understood

We now must face the coldest truth

That precious little matters now

For what we felt forever breathes

Inside the silver by the sea

Шкісні вітри найсірішої пристрасті

Знайди четверо, які блукають суджено

У залах їхній червоний сміх

Чути невідомо із затінених місць

Очі пофарбовані чорною опівночі

Усі губи торкнулися в червоному блаженстві

Подертий оксамит, мереживо та ланцюжки

Хто з мертвих знав таку благодать?

Ось давайте покладемо, бо цей вік співав свій останній день

Під наглядом повного місяця

(Чорна труна, в якій лежать наші мрії)

Срібло – залишки часів нашої слави

Стій там, де впав наш храм

(Чорні дзеркала, до яких летять наші страхи)

Бліді руки мерехтять під білими вогнями

У ритмі з живою темрявою

Інші дотримуються позбавлення сенсу

Стояти в тіні, наче бездумно

Черевики зашнуровані через блискучі люверси

Павутиння вистилає посивілий зал

Танець триває, але блідне без вас

Коли зима повертається, щоб побачити осінь

Ось давайте покладемо для цього віку, як співають його останні дні

Під наглядом повного місяця

(Чорні труни, в яких лежать наші мрії)

Срібло – залишки часів нашої слави

Стій там, де впав наш храм

(Чорні дзеркала, до яких летять наші страхи)

Через найтепліші ночі зоряного неба

Мої очі повинні знайти інше життя

Де ми колись сподівалися опинитися

Єдині, хто зрозумів

Тепер ми повинні дивитися в очі найхолоднішій правді

Це дорогоцінне маленьке значення зараз

Бо те, що ми відчули, вічно дихає

Усередині срібла біля моря