1:0 Für Babylon - Beginner

Ruhe Stille du bist gerad' hochgeschreckt

Irgendein Knall hat dich aus deinem Tiefschlaf geweckt

Nicht gecheckt, was es ist sitzt du aufrecht und lauschst

Es ist ruhig im Haus

Du weißt nicht was es ist und bekommst es mit der Angst

Denn du merkst es ist was em du dich nicht entziehen kannst

Ein komisches Gefühl geht dir durch Magen und Bein

Was kann das denn sein auf einmal hörst Du Leute schrein

Sie verstummen oder werden lauter oder es kommen neue dazu

Und im Nu merkst du

Dass es kein Traum ist, sondern pure Realität

Du weißt nicht was abgeht warum alles durchdreht

Sirenen gehen an Panik macht sich in dir breit

Du stehst auf und versuchst etwas zu erkennen in der Dunkelheit

Zitternd bewegst du dich in Richtung Licht doch es funktioniert nicht

Auf einmal wird draußen alles hell wie vom Blitz alles grell

Dein Herz beginnt zu rasen und schnell

Gehst du zum Fenster raus und du siehst einen Atompilz wie er empor schiesst

Ich seh die Massen von Menschen, die auf der Flucht sind

Doch blind, denn keine Richtung ist da die stimmt

Panik, Geschrei Hetze und Trauer

Denn die letzte Stunde ist für uns und diesen Tag bestimmt

Das Chaos ist da denn der Mensch offenbart sich als Wild

Von der Panik getrieben und gefüllt

Selbst in der letzten Stunde wird die Gier gestillt

Kein Zusammenhalt Plünderungen Vergewaltigungen und das Bild

Des Menschen daß ich jetzt seh ist vollkommen klar

Der Mensch sich selbst seine größte Gefahr

Wir sind so klein, doch ständig

Hielten wir Kleinheit vor uns geheim

Und nahmen Größenwahn als Mittel zur Verdrängnis

Den Sinn des Lebens strebend immer am Fortschritt entlang

Machten wir aus unserer Welt ein Gefängnis

Und die Zeit in der Todeszelle ist nun vergangen

Und anscheinend war der Sinn nur der Untergang

Fragen über Fragen und ich mache mein Fenster auf

Seh' hinaus spring hinaus bevor ich Amok lauf

Am Anfang vom Untergang lachte ich dachte ich

Mich zu freuen musste es bald bereuen

Hielt es für einen neuen Beginn

Ein Sieb für Menschen alles Schlechte bliebe darin

Aber seh' ich hin seh 'ich das Schlechte gewinn'

In unterirdischen Villen chillen siechen sie fett dahin

Die Unschuld schenkt dem Mitläufertum einen letzten Blick

Mit Tränen in den Augen dann schließt sich für beide der Strick

Wer waren wir wem haben wir das Leben anvertraut

Man hat uns unserer Evolution beraubt

Bedeckt mit strahlendem Staub liegt ein Traum

Gescheitert im Weltraum

Unwissend über den Grund unserer «erwachenden Rasse»

Dienten die Massen dem krassen Größenwahn von ein Paar’n

Die glaubten sie wüssten wozu sie hier wär'n und warum

Um in goldenen Äpfeln zu baden, niemand nahm’s ihnen krumm

Es stirbt, was gewachsen ist die Natur an sich nicht vergeht

Fressen und gefressen werden unbewusst überlebt

Was vergeht ist das Wunder des Bewusstseins

Was unsere Welt mit Träumen Bildern und Poesie füllte

Was ist diese Welt ohne uns die wir sie sehen

Was sind Farben ohne Wesen die sie wahrnehm'

Und ihr glaubt dass wir aus Zufall hier ins All sehend stehen

Niemand wird es je wissen bevor wir untergehen

Тиша, тиша, ти щойно прокинувся з поривом

Якийсь удар розбудив вас від глибокого сну

Якщо ви не перевірили, що це таке, ви сидите прямо і слухайте

В хаті тихо

Ти не знаєш, що це таке, і ти боїшся

Тому що ви усвідомлюєте, що це те, від чого ви не можете уникнути

Дивне відчуття проходить через живіт і ноги

Що це може бути? раптом ви чуєте, як люди кричать

Вони замовкають або стають голоснішими або долучаються нові

І за мить помічаєш

Що це не сон, а чиста реальність

Ви не знаєте, що відбувається, чому все з глузду

Сирени продовжують паніку поширюється на вас

Ви встаєте і намагаєтеся щось побачити в темряві

Ви рухаєтеся, тремтячи, до світла, але воно не працює

Раптом все зовні стає яскравим, ніби все блискуче від блискавки

Ваше серце починає битися прискорено

Виходиш у вікно і бачиш, як здіймається грибна хмара

Я бачу, як натовпи людей тікають

Але сліпий, бо немає правильного напрямку

Паніка, крики цькування і смуток

Бо остання година для нас і для цього дня

Хаос існує тому, що людина виявляє себе дикою

Паніка керована і сповнена

Навіть в останню годину жадібність задовольняється

Немає згуртованості мародерства згвалтування і картини

Чоловік, якого я зараз бачу, абсолютно зрозумілий

Людина сама його найбільша небезпека

Ми такі маленькі, але завжди

Дрібниці ми приховували від себе

І сприйняв манію величі як засіб придушення

Завжди прагнути до сенсу життя разом з прогресом

Давайте перетворимо наш світ на в’язницю

А час у камері смертників уже минуло

І, мабуть, справа була лише в падінні

Запитання над питаннями, і я відкриваю своє вікно

Остерігайтеся, вистрибніть, перш ніж я шалений

На початку падіння я сміявся, думав

Щоб радіти незабаром довелося шкодувати

Думав, що це новий початок

Решето для людей все погане залишилося б у ньому

Але дивіться, я бачу, я виграю погане

Вони витрачають жир у підземних особняках

Невинність дає останній погляд послідовникам

Зі сльозами на очах мотузка замикається для обох

Ким ми були і кому довірили своє життя

У нас вкрали нашу еволюцію

Вкритий сяючим пилом лежить сон

Не вдалося в космосі

Не знаючи причини нашої «раси пробудження»

Маси служили грубій манії величі пари

Вони думали, що знають, для чого вони тут і навіщо

Щоб купатися в золотих яблуках, на них ніхто не ображався

Те, що виросло, вмирає, сама природа не гине

Їсти і бути з’їденим підсвідомо виживають

Те, що минає, це чудо свідомості

Що наповнило наш світ мріями, картинами та поезією

Який же цей світ без нас, щоб його побачити

Які кольори без істот, які їх сприймають

І ти думаєш, що ми випадково стоїмо тут і дивимося в космос

Ніхто ніколи не дізнається, перш ніж ми підемо