Orphans - Beck

Think I’m stranded but I don’t know where

I got this diamond that don’t know how to shine

In the sun where these dark winds wail

And these children leave their rulers behind

As we cross ten leagues from a rubicon

With matchsticks for my bones

If we could learn how to freeze ourselves alive

We could learn to leave these burdens to burn

Cast out these creatures of woe

Who shattered themselves

Fighting a fire with your bare hands

Now my journey takes me further south

I want to hear what the blind men sing

With their fossils and their gypsy bones

I’ll stand beside myself so I’m not alone

And how can I make new again

What rusts every time it rains?

And the rain it comes and floods our lungs

We’re just orphans in a tidal wave’s wake

If I wake up and see my maker coming

With all of his crimson and his iron desire

We’ll drag the streets with the baggage of longing

To be loved or destroyed

From a void to a grain of sand in your hand

Думаю, що я застряг, але не знаю де

Я отримав цей діамант, який не вміє сяяти

На сонці, де голосять ці темні вітри

І ці діти залишають своїх правителів

Коли ми перетинаємо десять ліг від Рубікона

З сірниками для моїх кісток

Якби ми навчилися заморозити себе заживо

Ми можемо навчитися лишити ці тягарі для спалення

Викиньте цих створінь горя

Які розбили себе

Боротьба з вогнем голими руками

Тепер моя подорож веде мене далі на південь

Я хочу почути, що співають сліпі

З їхніми скам’янілості та їхніми циганськими кістками

Я буду стояти поруч із собою, щоб я не самотній

І як я можу знову створювати нові

Що іржавіє щоразу, коли йде дощ?

А дощ іде й затоплює наші легені

Ми просто сироти на хвилі припливу

Якщо я прокинусь і побачу, що мій творець приходить

З усім своїм багряним і залізним бажанням

Ми тягнемо вулиці з багажем туги

Бути коханим чи знищеним

Від порожнечі до піщинки у вашій руці