Could You Ever Look At Me - Bebo Norman

Could you ever look me the way you’re looking at the ocean

All wounded in your smile, but holy and unriled

Could you ever look at me?

Could you ever look at me the way your looking at the sunrise?

How it settles on your face, whole and unafraid

Like the light of your world

And I dont know how to chase away the fear I have inside me

And I dont know where it is you go when you drift away, when you drift away

Could you ever look at me the way you looking at the ocean

Could you give me that smile, if only for a while?

Could you ever look at me?

I dont know how to find a way to keep you here beside me

And I dont know where it is you go

But its beautiful to me, so beautiful to see

I hope you never look at me, the way you’re looking at the ocean

Cause in the sunrise I have seen I was never meant to be The light of your world

Чи не могли б ви дивитися на мене так, як ви дивитеся на океан

Усі поранені у твоїй посмішці, але святі й нероздратовані

Ви могли б коли-небудь поглянути на мене?

Чи могли б ви дивитися на мене так, як дивитесь на схід сонця?

Як це осідає на ваше обличчя, ціле й безстрашне

Як світло твого світу

І я не знаю, як прогнати страх, який в мені

І я не знаю, куди ви йдете коли віддаляєтесь, коли віддаляєтесь

Чи могли б ви дивитися на мене так, як ви дивитеся на океан

Не могли б ви подарувати мені цю посмішку, хоча б на деякий час?

Ви могли б коли-небудь поглянути на мене?

Я не знаю, як знайти способ утримати вас тут поруч зі мною

І я не знаю, куди це ви йдете

Але для мене це прекрасно, так гарно бачити

Сподіваюся, ти ніколи не дивишся на мене так, як дивишся на океан

Тому що на схід сонця, яке я бачив, я ніколи не мав бути світлом твого світу