Toast - Beans

Can bliss outlast a lie you live?

For even shadows must stay true to the shade

I don’t explain, I have spoken the facts

As I understand them to be

Was it worth it to the breeze that blows all the smoke

You want, I see through it

The sickness at the core of your being

Now bite your tongue, you won’t talk to my tell

For all those who know the least ain’t got the most to say

The only way to treat snakes is for belts, boots

And half-ass quotes and quotes that can tell I made in every letter

With carries a club for theft prevention

The heart fled and resound as your chest fried

In which to show your wrists timid

As a canary at a cat show convention

Your loss, my goal, my gain

First class compared to second hand third race

Though within lines like fish bait

That’s water under the bridge that you not fixin' to paddle

And the flood bursts like full bladders

And every head is in a bubble

Repulse and twist from the body

With scars like the moon on the pebble skin of the sea

Characters aren’t MC’s

MC’s a character whose emotion through intellect drives a spirit to grant one

The will to invent

Through honesty and agony is not a question of real

If that motivates one to rob mics, it can’t be wrong

That makes the battle worth the fight

That makes the matter worth the

That makes the question to the answer

That makes reason riddle inside the rhyme

In his mind, the fool can be a king

Bald but hair-raising ballbeam

Freaks beats like freaks between sheets

No frontier I fear, more fun

The root canal my heart conceals no lie

But keeping real is your alibi

You’d rather kiss the frog who embraced the promise

But never given the guarantee

You could turn into a prince

Now your reward is a soul for ransom

But brick shoes won’t break my stride

I chose to fled

Got away instead

(White Plains x3)

I take a cozy little trip

On the metro north trains

The blue lines of Westchester

I got off at White Plains

If the conscience is the dead speaking out from the grave

Instead do we bury the dead alive?

Of crawling disease, MC’s on the face of the Earth

With the grave is the only cure most never knew fear

From my voice to its ears

Like ghosts & spirits come in dreams

With no Earth to walk on

Alone, the silence forever to moan like they went through lifeless dreams

Bears more screams than damned souls in torment

Played by the joined sounds of MC’s falling apart

As the stars and their eyes are stolen

Disassociated for closely applied perceptions not doing the same thing

Expecting something else to happen

So pardon me for protruding through the ring

Your chest is blowing circles that curve a crescent moon

That diminishes at the rising line

Blending into the scenery of other objects

That compete for the benefit of your first attention

Because it doesn’t have to

I will always stand alone, on microphones

Putty in my palm once I massage your cortex

Melted on the tip of the tongue

Then watch it sizzle like bacon

Every MC or ice cone gets last licks

Lyrics inserted like to the beat of a chest of a primate

All natural, but naturally annoying

Drowning in your spit is getting kinda boring

Thinking you the next god gift to emcee

Cause all you do is kick styles free off the head

Being stuck like kittens in a tree

Pain is living in an illusion that shatters once glass slippers don’t fit

Talent not territorial

Then scan the area worldwide with eyes on international thighs

To the place that chose to fled

Where we can rest our heads

(White Plains x3)

I take a cozy little trip

On the metro north trains

The blue lines of Westchester

I got off at White Plains

Чи може блаженство пережити брехню, яку ви живете?

Тому що тіні повинні залишатися вірними відтінку

Я не пояснюю, я вказав факти

Як я їх розумію

Чи варто було вітерця, що роздуває весь дим

Ви хочете, я бачу наскрізь

Хвороба в основі твоєї істоти

Тепер прикуси язика, ти не будеш розмовляти з моїм словом

Для всіх тих, хто знає найменше, не може сказати найбільше

Єдиний спосіб лікувати змій — це пояси, чоботи

І цитати, які я вказав у кожному листі

З несе клуб для запобігання крадіжок

Серце втекло і лунало, коли твої груди смажилися

У якому показати боязкі зап’ястя

Як канарейка на виставці котів

Ваша втрата, моя ціль, моя виграш

Перший клас у порівнянні з третьою гонкою б/у

Хоча в рядках, як наживка для риби

Це вода під мостом, яку ви не закріплюєте, щоб гребти

А повінь лопається, як повні міхури

І кожна голова в бульбашці

Відштовхування і скручування від тіла

Зі шрамами, як місяць на гальковій шкірі моря

Персонажі не є MC

MC — персонаж, емоції якого через інтелект спонукають дух надати його

Воля до винаходу

Через чесність і агонію — це не справжнє питання

Якщо це спонукає пограбувати мікрофони, це не може  бути помилковим

Це робить битву вартою бою

Це робить справу вартою

Це стає питанням відповіді

Це робить розум загадкою всередині рими

На його думку, дурень може бути королем

Лисий, але пучок, що піднімає волосся

Виродки б'ються, як виродки між простирадлами

Я не боюся жодних кордонів, веселіше

Кореневий канал моє серце не приховує неправди

Але бути справжнім — це ваше алібі

Ви краще поцілуєте жабу, яка прийняла обіцянку

Але ніколи не давали гарантії

Ви могли б перетворитися на принца

Тепер ваша нагорода — душа за викуп

Але цегляні черевики не зламають мого кроку

Я вибрав втечу

Натомість пішов геть

(White Plains x3)

Я вирушаю затишну маленьку подорож

У метро Північний потяг

Сині лінії Вестчестера

Я вийшов у White Plains

Якщо совість — мертвий, який говорить із могили

Замість цього ми закопуємо мертвих живими?

Про повзаючу хворобу, MC на обличчі Землі

З могилою є єдиним ліками, про страх, якого не знала більшість

Від мого голосу до вух

Як примари й духи сняться у снах

Без землі, по якій можна ходити

Наодинці, тиша назавжди, щоб стогнати, наче вони пройшли крізь неживі сни

Виносить більше криків, ніж прокляті душі в муках

У виконанні з’єднаних звуків MC’s falling

Як зірки та їхні очі вкрадені

Відокремлений через тісне сприйняття, що не робить того ж самого

Очікуючи, що станеться щось інше

Тож вибачте за те, що випираю крізь кільце

Ваші груди видають кола, які вигинають півмісяць

Це зменшується на лінії зростання

Злиття з декораціями інших об’єктів

Вони змагаються за перевагу вашої першої уваги

Тому що не потрібно

Я завжди буду стояти один, на мікрофонах

Нанесіть на долоню, коли я помасажую вашу кору

Розтанув на кінчику язика

Потім дивіться, як він шипить, як бекон

Кожен MC або крижаний конус отримує останні облизування

Тексти вставлені, як у такт скрині примата

Все природно, але природно дратує

Тонути в сліві стає трохи нудно

Я думаю, що ви наступний божий подарунок ведучому

Тому що все, що ви робите, — це вибивати стилів з голови

Застрягли, як кошенята на дереві

Біль живе ілюзією, яка розбивається, коли скляні тапочки не підходять

Талант не територіальний

Потім проскануйте область по всьому світу, дивлячись на міжнародні стегна

У місце, яке вирішило втекти

Де ми можемо відпочити

(White Plains x3)

Я вирушаю затишну маленьку подорож

У метро Північний потяг

Сині лінії Вестчестера

Я вийшов у White Plains