Dear Tragedy - Bayside

I’m never waking up again

So I’ll never have to find out what you did

Each day it’s harder to pretend

That your eyes aren’t lying as much as your mouth did

I’d grab your head by your hair and I’d hack it off

Put it on display at the front of the yard

On a stick that’s decorated with a little pink bow

And a sign that says «Her friends and family

Should have taught her more about love»

Dear Tragedy, I never had anybody

But being alone wasn’t half as bad as being obsessed

With a breath-taker, a smile-faker

These years alone have eaten me alive

Recounting pages in a book

That I’d torn out ashamed that one day you’d look

Afraid that once you did you’d really know how it felt

To be a sucker on a string that you dragged around wherever you’d go

I’m running around, around and it hurts

Tempted to tape up the pages I’d ripped

And although I recognize that we’re attached at the lips

That you’re the one in charge and that the captain’s gotta sink with the ship

I never had anybody

But being alone wasn’t half as bad as being obsessed

With a breath-taker, a smile-faker

These years alone have eaten me alive

Dear Tragedy, I never had anybody

But being alone wasn’t half as bad as being obsessed

With a breath-taker, a smile-faker

Years alone have eaten me alive

Breath-taker, smile-faker

How could I have let you in my life?

You’re a breath-taker, a smile-faker

These years alone have eaten me alive

I never had anybody

But being alone wasn’t half as bad as being obsessed

With a breath-taker, a smile-faker

(Dear Tragedy, Dear Tragedy)

These years alone have eaten me alive

(You'll pay for what you did to me

You’ll pay for you what did to me)

Я більше ніколи не прокинусь

Тож мені ніколи не доведеться з’ясовувати, що ви зробили

З кожним днем ​​все важче прикидатися

Що твої очі не брешуть так, як твій рот

Я б схопив твою голову за твоє волосся і відрізав би його

Розмістіть його на дисплеї в передній частині двору

На палиці, прикрашеній маленьким рожевим бантом

І табличка з написом «Її друзі та родина

Треба було навчити її більше про кохання»

Дорога Трагеді, у мене ніколи нікого не було

Але бути на самоті було не так погано, як бути одержимим

Із забираючим дух, фальсифікатором посмішок

Лише ці роки з’їли мене живцем

Перерахування сторінок у книзі

Що я вирвав соромно, що колись ти подивишся

Боїшся, що коли ти це зробиш, ти справді дізнаєшся, що це відчувало

Щоб бути присоском на струнці, яку ви тягали куди б ви не йшли

Я бігаю навколо, і мені боляче

Спокуса заклеїти сторінки, які я вирвав

І хоча я визнаю, що ми прив’язані на вустах

Що ви відповідальний і що капітан повинен затонути разом із кораблем

У мене ніколи нікого не було

Але бути на самоті було не так погано, як бути одержимим

Із забираючим дух, фальсифікатором посмішок

Лише ці роки з’їли мене живцем

Дорога Трагеді, у мене ніколи нікого не було

Але бути на самоті було не так погано, як бути одержимим

Із забираючим дух, фальсифікатором посмішок

Одні роки з’їли мене заживо

Захоплює дух, усміхається

Як я міг впустити тебе в своє життя?

Ви – захоплюючий дух, вигадуєте посмішку

Лише ці роки з’їли мене живцем

У мене ніколи нікого не було

Але бути на самоті було не так погано, як бути одержимим

Із забираючим дух, фальсифікатором посмішок

(Дорога трагедію, дорога трагедію)

Лише ці роки з’їли мене живцем

(Ви заплатите за те, що зробили зі мною

Ти заплатиш за те, що зробив зі мною)