Отбросив груз - Басота

Мне кажется, пора сегодня закончить с этой клоунадой.

Мы все взрослые люди, мы все делаем музыку.

Отбросив груз, мы тихо дальше едем.

Кто писал тексты Slim-у?

Ваня Ленин.

И к великому сожалению наш кругозор.

Давно не видит дальше денег.

На этих стенах давно нет наших тэгов.

И там, где был цветочный — теперь стоит аптека.

Забыли ветки метрополитены.

И людей с которыми убивались дома.

Делать нех*й.

Ты не Басота брат, и правда только я Басота.

А если ты про басоту, то там другое слово.

Расслабься, никто из нас не образцовый.

Но у кого-то под ногами мир, а у кого-то цоколь.

Нужно здоровье близких, нужен дом у моря.

Нужна улыбка мамы, нужен шум прибоя.

Нужно спокойствие, чистое небо над страной.

Но это априори завтра, а в остальном…

Нужно здоровье близких, нужен дом у моря.

Нужна улыбка мамы, нужен шум прибоя.

Нужно спокойствие, чистое небо над страной.

Но это априори завтра, а в остальном…

Мои сомкнулись локально, ну!

Нам нормально и в подвале, ну и ладно.

Ну давай так и оставим.

Нам навязали, за культуру, маргинальность.

А мы сожрали, похвалили и пережевали.

Здесь пили, даже когда зашивались.

Нас боялись, было пох*й.

Нас били — мы стояли.

Но поколение, отошло поссать в огромные.

Очереди за моралью.

И нех*й нам марать, что по всем дворам.

Все мы детвора, чтобы прям скучали.

Там было слишком много мрака и печали.

Но вам дали тут зеленый и вы начали оху*вать.

Нужно здоровье близких, нужен дом у моря.

Нужна улыбка мамы, нужен шум прибоя.

Нужно спокойствие, чистое небо над страной.

Но это априори завтра, а в остальном…

Нужно здоровье близких, нужен дом у моря.

Нужна улыбка мамы, нужен шум прибоя.

Нужно спокойствие, чистое небо над страной.

Но это априори завтра, а в остальном…

Мені здається, час сьогодні закінчити з цією клоунадою.

Ми всі дорослі люди, ми робимо музику.

Відкинувши вантаж, ми тихо далі їдемо.

Хто писав тексти Slim?

Ваня Ленін.

І на великий жаль наш кругозір.

Давно не бачить далі грошей.

На цих стінах давно немає наших тегів.

І там, де був квітковий, тепер стоїть аптека.

Забули гілки метрополітени.

І людей з якими вбивалися вдома.

Робити нех*й.

Ти не Басота брат, і правда тільки я Басота.

А якщо ти про басоту, то там інше слово.

Розслабся, ніхто з нас не зразковий.

Але у когось під ногами світ, а у когось цоколь.

Потрібне здоров'я близьких, потрібен будинок біля моря.

Потрібна посмішка мами, потрібен шум прибою.

Потрібний спокій, чисте небо над країною.

Але це апріорі завтра, а востанньому...

Потрібне здоров'я близьких, потрібен будинок біля моря.

Потрібна посмішка мами, потрібен шум прибою.

Потрібний спокій, чисте небо над країною.

Але це апріорі завтра, а востанньому...

Мої зімкнулися локально, ну!

Нам нормально і в підвалі, ну і добре.

Ну давай так і залишимо.

Нам нав'язали, за культуру, маргінальність.

А ми зжерли, похвалили і пережували.

Тут пили навіть коли зашивались.

Нас боялися, було пох*й.

Нас били — ми стояли.

Але покоління, відійшло поссати в великі.

Черги за мораллю.

І нех* нам бруднити, що по всім дворах.

Всі ми, діти, щоб прям нудьгували.

Там було надто багато мороку і печали.

Але вам дали тут зелений і ви почали оху*вать.

Потрібне здоров'я близьких, потрібен будинок біля моря.

Потрібна посмішка мами, потрібен шум прибою.

Потрібний спокій, чисте небо над країною.

Але це апріорі завтра, а востанньому...

Потрібне здоров'я близьких, потрібен будинок біля моря.

Потрібна посмішка мами, потрібен шум прибою.

Потрібний спокій, чисте небо над країною.

Але це апріорі завтра, а востанньому...