Kiaya -

Well the days of rain

Gave birth to a new

Well his heart beats strong and his eye shown blue

Beneath the heavens, he learned of truth

Let the earth be your walls, let the stars be your roof

Well his love fell on a girl

With hair dark as night sky, «My life,» he said to her

«Belongs to you», then he rode on the wind

And returned the next day as he neared

Well the village, rose smoke, it billowed grey

On his knees cried, «You've taken from me

My will to go on is no more, lay my love to the ground

For no other can be found that could fill my heart such as her

Kaiya, Kaiya, I’ll push on 'til the day when I lay next to you once again

Kaiya, Kaiya, when I find the other man let my arrows take them to the same man»

So he rode for the shores

As the tears filled his eyes

Oh the clouds opened up

And the rain filled the skies

The men of the horizon

Well they promised for peace

But all they spoke of were lies, lies and deceit

Well as he came to the fortress

His arrows did fly, he feels justice was awarded

But his fury will not subside

But though his wounds were of many

They would not weigh him down

For no wound proved greater than his love that he layed to the ground

On his knees cried, «You've taken from me

My will to go on is no more, lay my love to the ground

For no other can be found that could fill my heart such as her

Kaiya, Kaiya, I’ll push on 'til the day when I lay next to you once again

Kaiya, Kaiya, when I find the other man let my arrows take them to the same man»

So he waded through the waters

Let the tide take him away

He prayed to be united with his love, Kaiya

But the winds began to whisper

And the waves, they did crash

All that was left behind, were these echoes of the past

For what was once then

Is now no more

Memories of freedom, now buried below

On his knees cried, «You've taken from me

My will to go on is no more, lay my love to the ground

For no other can be found that could fill my heart such as her

Kaiya, Kaiya, I’ll push on 'til the day when I lay next to you once again

Kaiya, Kaiya, when I find the other man let my arrows take them to the same man

Kaiya, Kaiya, I’ll push on 'til the day when I lay next to you once again

Kaiya, Kaiya, when I find the other man let my arrows take them to the same man

Oh Kaiya, Oh woah…»

Ну, дні дощу

Народила нову

Ну, його серце б'ється сильно, а око видно блакитним

Під небесами він дізнався правди

Нехай земля буде твоїми стінами, нехай зірки будуть твоїм дахом

Ну, його любов впала на дівчину

З темним, як нічне небо, волоссям: «Моє життя», — сказав він їй

«Належить вам», тоді він поїхав на вітер

І повернувся наступного дня, коли наближався

Ну, село, піднялося димом, воно завіло сірим

На колінах плакав: «Ти забрав у мене

Моїй бажання продовжувати більше не поклади мою любов на землю

Бо жодної іншої не можна знайти, яка б могла наповнити моє серце, як їй

Кайя, Кайя, я дотягнусь до того дня, коли знову ляжу поруч із тобою

Кайя, Кайя, коли я знайду іншого чоловіка, дозволь моїм стрілам віднести їх до того самого чоловіка»

Тож він поїхав до берега

Коли сльози наповнили його очі

О, хмари розкрилися

І дощ заповнив небо

Люди горизонту

Ну вони обіцяли мир

Але все, про що вони говорили — це брехня, брехня та обман

Так як він прийшов до фортеці

Його стріли дійсно летіли, він вважає, що справедливість була нагороджена

Але його гнів не вщухне

Але попри те, що у нього було багато ран

Вони б не обтяжували його

Бо жодна рана не виявилася більшою за його любов, яку він поклав на землю

На колінах плакав: «Ти забрав у мене

Моїй бажання продовжувати більше не поклади мою любов на землю

Бо жодної іншої не можна знайти, яка б могла наповнити моє серце, як їй

Кайя, Кайя, я дотягнусь до того дня, коли знову ляжу поруч із тобою

Кайя, Кайя, коли я знайду іншого чоловіка, дозволь моїм стрілам віднести їх до того самого чоловіка»

Тож він пройшов убрід через води

Нехай приплив забере його

Він молився, щоб бути з’єднатися зі своєю любов’ю Кайєю

Але вітри почали шепотіти

І хвилі вони таки розбивалися

Усе, що залишилося, — це відлуння минулого

За те, що було колись

Зараз не більше

Спогади про свободу, тепер поховані внизу

На колінах плакав: «Ти забрав у мене

Моїй бажання продовжувати більше не поклади мою любов на землю

Бо жодної іншої не можна знайти, яка б могла наповнити моє серце, як їй

Кайя, Кайя, я дотягнусь до того дня, коли знову ляжу поруч із тобою

Кайя, Кайя, коли я знаходжу іншого чоловіка, дозволь моїм стрілам віднести їх до того самого чоловіка

Кайя, Кайя, я дотягнусь до того дня, коли знову ляжу поруч із тобою

Кайя, Кайя, коли я знаходжу іншого чоловіка, дозволь моїм стрілам віднести їх до того самого чоловіка

О Кайя, о оу…»