Memory - Barbra Streisand, Andrew Lloyd Webber

Midnight

Not a sound from the pavement

Has the moon lost her memory

She is smiling alone

In the lamplight

The withered leaves collect at my feet

And the wind begins to moan

Memory

All alone in the moonlight

I can dream of the old days

Life was beautiful then

I remember the time

I knew what happiness was

Let the memory live again

Every street lamp seems to beat

A fatalistic warning

Someone mutters and the street lamp gutters

And soon it will be morning

Daylight

I must wait for the sunrise

I must think of a new life

And I mustn't give in

When the dawn comes

Tonight will be a memory too

And a new day will begin

Burnt out ends of smoky days

The still cold smell of morning

A street lamp dies, another night is over

Another day is dawning

Touch me,

It is so easy to leave me

All alone with the memory

Of my days in the sun

If you touch me,

You'll understand what happiness is

Look, a new day has begun...

Опівночі

Ні звуку з тротуару

Невже місяць втратила пам'ять

Вона посміхається одна

У світлі лампи

Зів’яле листя збирається біля моїх ніг

І вітер починає стогнати

Пам'ять

Зовсім один у місячному світлі

Я можу мріяти про старі часи

Життя тоді було прекрасне

Я пам'ятаю час

Я знав, що таке щастя

Нехай знову живе пам'ять

Кожен вуличний ліхтар ніби б'є

Фаталістичне попередження

Хтось бурмоче, і ліхтар літає

І скоро настане ранок

Денне світло

Я мушу чекати сходу сонця

Я мушу думати про нове життя

І я не повинен піддаватися

Коли настане світанок

Сьогоднішній вечір також залишиться на спогад

І почнеться новий день

Вигорілі кінці задимлених днів

Все ще холодний запах ранку

Вуличний ліхтар згасає, ще одна ніч минула

Настає ще один день

Торкнися мене,

Мене так легко покинути

Зовсім наодинці з пам'яттю

Про мої дні на сонці

Якщо ти доторкнешся до мене,

Ви зрозумієте, що таке щастя

Дивіться, новий день почався...