Sidste Skrig - Barbara Moleko

Han var en halvkendt arkitekt

Han fik os gratis ind

Hun synes, han var lækker

Hun lagde sig mod hans kind

Og ligemeget hvad han gjorde

Så hørt' hun på

Hans mangel på respekt

Var det hun over så

Han var rigtig flink

Unden indre varme

Hun blev for blindet af hans stil

Hans sød og charme

Nu går hun kun i tøj

Som han kan li'

Blev hun hans design?

Altid klædt på i sidste skrig

Ja vi ku' godt se det

Men hun blev ved

Længere og længere gled hun ned

For hun var vild med ham

Ja det kunne vi se

Vi sagde ikke noget

Vi gjorde ingenting

Nu kigger hun på os

Med øjne uden lys

Og ringer kun tilbage

Når manden han er ude bys

Forvirret og for længe blev det ved

Hun forvekselede det med kærlighed

For han var rigtig flink

Unden indre varme

Hun blev for blindet af-ja hans stil

Hans sød og charme

Endelig lang om lange

Var det forbi

Over alle bjerge

Hører vi det sidste skrig Owow-oh-oh

Ja vi ku' godt se det, Yeah

(men hun blev ved)

Længere og længere blev du ved

For hun var vild med ham

(det ku' vi se)

Vi sagde ikke noget

Vi gjorde ingenting

Vi ku' ik' sige det

(vi ku' ikke sige noget)

Nej nej

(langsomt forsvandt hun ind til ingenting)

Ind til ingen ting

(hun var vild med ham)

Hun var vild med ham

(det ku' vi se)

Vi sagde ik' noget

Vi gjorde ingenting

Він був відомим архітектором

Він забрав нас безкоштовно

Вона думає, що він був смачним

Вона лягла до його щоки

І що б він не зробив

Потім послухала

Його відсутність поваги

Невже тоді вона закінчилася

Він був дуже милий

Без внутрішнього тепла

Вона була надто засліплена його стилем

Його солодкість і чарівність

Тепер вона носить тільки одяг

Як йому подобається

Вона стала його дизайном?

Завжди одягнений в останній крик

Так, ми могли це побачити

Але вона продовжувала йти

Все далі й далі вона ковзала вниз

Тому що вона любила його

Так, ми могли це побачити

Ми нічого не сказали

Ми нічого не робили

Тепер вона дивиться на нас

З очима без світла

І тільки передзвоню

Коли чоловік він за містом

Розгублено і надто довго продовжувалося

Вона сплутала це з любов'ю

Бо він був справді милий

Без внутрішнього тепла

Вона стала занадто засліплена — так, його стилем

Його солодкість і чарівність

Нарешті довго на довго

Це було скінчено

Над усіма горами

Чи чуємо ми останній крик Оу-о-о

Так, ми могли це побачити, так

(але вона продовжувала йти)

Все довше і довше ти йшов

Тому що вона любила його

(ми могли це побачити)

Ми нічого не сказали

Ми нічого не робили

Ми не могли цього сказати

(ми нічого не могли сказати)

ні ні

(поволі вона зникла в небуття)

В ніщо

(вона любила його)

Вона любила його

(ми могли це побачити)

Ми нічого не сказали

Ми нічого не робили