José Tries to Leave - Bambara

Night’s changing

Spiders seem to levitate in headlights

While deer hide dumb in the bushes

And three snakes hang from the branches of a small tree

In front of her house where he’s climbing out of her room

José looks back through the window

She’s tangled up in the sheets and she’s smiling sweet

Talking softly in her sleep

He hops down to the driveway

Stumbles to his car parked down the street

And he turns the key

The church looms on the horizon

Like the dried up husk of some ancient bug

Legs scratching at the rising sun

Inside he gathers his things

‘Round the scattered bodies of his passed out friends

In a drunken spin

Jimmy yawns and says, «Hey, what’s goin' on?»

«Shadows just seem darker these days,» says José

«Anyway, I’m gonna catch a train»

José waits by the tracks

Sunrise puts a squint in his eyes

And it seems like there’s

So many little creatures scurrying around that he can’t see

The train comes and he starts running

He jumps for it and he slips

She wakes up and she sees he’s gone

Just like she expected

But she hoped she’d be wrong

Thought this morning

She could try it on top

«Never get old where you were young,»

He said while she was nodding off

He’s kind of strange she thinks

Yeah but so is love

The kids in the church start to stir

As light pours in through the holes in the walls

Wondering if José is gone

«No one ever really leaves,»

Jimmy says through a cloud of smoke

«Where would he go anyway?»

The sun is up and the birds are pecking

Pecking at something lying in the dirt

Ніч змінюється

Здається, що павуки літають у фарах

Поки олені ховаються німі в кущах

І три змії звисають з гілок невеликого дерева

Перед її будинком, де він вибирається з її кімнати

Хосе озирається у вікно

Вона заплуталася в простирадлах і мило посміхається

Тихо розмовляє у сні

Він спускається на під’їзд

Натикається на свою машину, припарковану на вулиці

І він повертає ключ

Церква маячить на горизонті

Як висохла лушпиння якогось стародавнього клопа

Ноги дряпаються на сонці, що сходить

Всередині він збирає свої речі

«Навколо розкидані тіла його непритомних друзів

У п’яному закруті

Джиммі позіхає і каже: «Гей, що відбувається?»

«У наші дні тіні здаються темнішими», — каже Хосе

«У всякому разі, я спіймаю на потяг»

Хосе чекає біля рейок

Санрайз примружує очі

І здається, що є

Так багато маленьких створінь снують навколо, що він не бачить

Приходить потяг, і він починає бігти

Він стрибає і він ковзнеться

Вона прокидається і бачить, що його немає

Так само, як вона очікувала

Але вона сподівалася, що помиляється

Думав сьогодні вранці

Вона могла б спробувати це зверху

«Ніколи не старій там, де ти був молодим»

Він сказав, коли вона кивала

Він якось дивний, як вона думає

Так, але також любов

Діти в церкві починають ворушитися

Як світло проливається крізь отвори в стінах

Цікаво, чи Хозе зник

«Ніхто ніколи насправді не йде»,

— каже Джиммі крізь хмару диму

«Куди б він все-таки пішов?»

Сонце встало і птахи клюють

Клювати на щось, що лежить у бруді