Tiny Voices - Bad Religion

The brown and orange sky holds its breathe as the sun retreats to the distant

Horizon

And our hearts palpitate anxiously as we soon will lay supine

And wait for sleep to overcome us

And from somewhere in our black subconscious minds when we’re asleep

Comes a haunting swelling mass of voices resonating

Its screams of forgotten victims and the cries of innocence

And the desperate plea for recognition and recompense

TINY VOICES, ECHOES OF OUR HERITAGE OUR LONG AND SALLOW FACES TURN THE OTHER WAY

TINY VOICES, HARBOURED DEEP WITHIN AS WE OUTWARDLY DNEY THAT THEY HAVE SOMETHING

TO SAY

AND IF WE DON’T CONFRONT THEM THEY WILL NEVER GO AWAY

The billions of tiny pinhole embers fade into a morning sky filled with poignant

Morose wonder

Waking we bear a cosmetic peace the verifies the turmoil which we carry deep

Inside

And from somewhere in our black subconscious minds when we’re asleep

Comes a haunting swelling mass of voices resonating

It screams of forgotten victims and the cries of innocence

And the desperate plea for recognition, and recompense

TINY VOICES, ECHOES OF OUR HERITAGE OUT LONG AND SALLOW FACES TURN THE OTHER WAY

TINY VOICES, HARBOURED DEEP WITHIN AS WE OUTWARDLY DENY THAT THEY HAVE SOMETHING

TO SAY

AND IF WE DON’T CONFRONT THEM THEY WILL NEVER O AWAY

Go away!

Коричнево-помаранчеве небо затримує подих, коли сонце відступає в далеку

Горизонт

І наші серця тривожно б’ються, коли ми незабаром ляжемо на спину

І чекати, поки сон подолає нас

І звідкись у нашій чорній підсвідомості, коли ми спимо

З’являється переслідувана маса голосів, що резонують

Його крики забутих жертв і крики невинності

І відчайдушне благання про визнання і відплату

МАЛІТНІ ГОЛОСИ, ВІДГОЛОВ НАШОЇ СПАДЩИНИ НАШІ ДОВГІ І БАЛЛОВІ ЛИЦЯ ПЕРЕВЕРТАЮТЬСЯ НА ІНШИЙ БІК

МАЛІТНІ ГОЛОСИ, ЩО ЗАХІВЛЯЮТЬСЯ ГЛИБОКО ВНУТРИ, ЯК МИ ЗОВНІШНЯ ДУМАЄМО, ЩО ВОНИ ЩОСЬ Є

СКАЗАТИ

І ЯКЩО МИ НЕ ПРОТИСТАТИМОСЯ З НИМИ, ВОНИ НІКОЛИ НЕ ЗІДНУТЬСЯ

Мільярди крихітних вуглинок з дрібними дірочками згасають у ранковому небі, наповненому гострим

Похмуре диво

Прокинувшись, ми несемо косметичний спокій, який підтверджує сум’яття, яке ми несемо глибоко

Всередині

І звідкись у нашій чорній підсвідомості, коли ми спимо

З’являється переслідувана маса голосів, що резонують

Воно крики забутих жертв і крики невинності

І відчайдушне благання про визнання і відплату

ДОВГІ ТИПА ГОЛОСИ, ВІДГОЛОВ НАШОЇ СПАДЩИНИ ТА ЖАЛКІ ЛИЦЯ ПОВЕРНУТЬСЯ НА ІНШИЙ БІК

МАЛІТНІ ГОЛОСИ, ГЛИБКО ЗАХОДЯТЬСЯ, ЯК МИ ЗОВНІШНЯ ЗАПРИЧУЄМО, ЩО В НИХ ЩОСЬ МАЄ

СКАЗАТИ

І ЯКЩО МИ НЕ ПРОТИСТАТИМОСЯ З НИМИ, ВОНИ НІКОЛИ НЕ ВІДХОДЯТЬ

Йди геть!