Billy - Bad Religion

I can recall the warm youth of a summer day, yeah

The sweetest lemonade, the darkest game arcade

And Billy had a yearning in the corner of his mind, yeah

It moved him secretly, it moved him powerfully

But prescience was lacking and the present was all

And his aptitudes were carelessly wasted

And challenging life with the abandon of a fool

He squandered the hours of his day, yeah

Then darkness and disorder slapped him sharply in the face, yeah

It hit him like a friend, struck something deep within

He couldn’t break the chain of slow decay that seemed to drag him

Just like a fatal tie, toward the other side

And Billy was a lunatic just barking at the moon

And his brain was totally wasted

He then exchanged his friends for a needle and a spoon

And he threw his future away, yeah

Bolt the door and throw away the key, yeah

Your dim reflection is all that you can see

So where is the justice when no one is at fault

And a human life is tragically wasted?

How fragile is the flame that burns within us all

To light each passing day, yeah

Я пригадую теплу молодість літнього дня, так

Найсолодший лимонад, найтемніша ігрова аркада

І Біллі мав тугу в кутку розуму, так

Це зворушило його таємно, це порушило його потужно

Але далекоглядності бракувало, і сьогодення було все

І його здібності були необережно витрачені

І кинути виклик життю, покинувши дурня

Він розтратив години свого дня, так

Тоді темрява й безлад вдарили його в обличчя, так

Це вразило його, як друга, вдарило щось глибоко всередині

Він не міг розірвати ланцюг повільного розпаду, який, здавалося, тягнув його

Так само, як фатальний зв’язок, на інший бік

А Біллі був божевільним, що просто гавкав на місяць

І його мозок був повністю витрачений

Потім він обміняв своїх друзів на голку та ложку

І він викинув своє майбутнє, так

Закрийте двері і викиньте ключ, так

Ваше тьмяне відображення — це все, що ви можете бачити

Тож де ж справедливість, коли ніхто не винен

І людське життя трагічно втрачено?

Наскільки крихке полум’я, яке горить у всіх нас

Щоб засвітити кожен день, так