Тихо тают дни - Bad B.

Каждый Божий день, каждую ночь

Я сижу у окна и смотрю

Я ищу тебя в толпе людей

И не ведаю, что творю с душой своей

Я думаю, что нет такой, как ты

И нет красивее волос твоих

Бетонная гора, я смотрю вдаль

Чувства меня к тебе поделили на детали

Теперь я не знаю, как этот ветер повернуть

Как проникнуть в глубину, чтобы себя не обмануть

Я плыву по реке, река — это огромный город

Кто-то плывёт в лодке, кто-то просто тонет

Сердце мое болит, падаю я в андеграунд

Где история любви избранных цепляет

Но куда улетает мой ум

Остановить я себя не могу

И за это тебя не виню,

Но куда улетает мой ум

Остановить я себя не могу

И за это тебя не виню

Я иду по тротуару города пустого

Машины пролетают мимо любящего слова

Открытого слова, в котором нет причины

Делать так, как будто бы нас покрыло тёмною рутиной

Держи мою руку — не тони, как все другие

Это сделает тебя красивей и милее

Будь сама собой, вернись, я твоя опора

Крепкая стена, в которой нет войны и споров

Каждый день я молю получить ответ

Почему так тебя люблю

Любовь — это огонь, а я маленькая искра

Любовь — это вещий сон, а я короткий в нём эпизод

И переполнен я изнутри, как бокал вина

И капли на столе говорят о тебе

Но куда улетает мой ум

Остановить я себя не могу

И за это тебя не виню,

Но куда улетает мой ум

Остановить я себя не могу

И за это тебя не виню

Картины пролетают мимо, мелодичная песня

Где в каждой фразе спрятаны глубокие мысли

Ты где-то близко, милая, близко, но нет тебя рядом

Ты здесь на глубине городского океана

Я ныряю за тобой в пучину, воздуха не хватает

Уличная суета нитями переплетает

Цела, ты горела от любви, теперь ты догораешь

В разноцветных снах на крыльях прилетаешь

Так тихо тают дни, но я один

Я один (Один) Я один,

А ты мечты мои ласкаешь

Я один (Один) Я один

Но куда улетает мой ум

Остановить я себя не могу

И за это тебя не виню,

Но куда улетает мой ум

Остановить я себя не могу

И за это тебя не виню

Кожен Божий день, щоночі

Я сиджу біля вікна і дивлюся

Я шукаю тебе в натовпі людей

І не знаю, що творю з душею своєю

Я думаю, що немає такої, як ти

І немає красивіше волосся твого

Бетонна гора, я дивлюся вдалину

Почуття мене до тебе поділили на деталі

Тепер я не знаю, як цей вітер повернути

Як проникнути в глибину, щоб себе не обдурити

Я пливу по річці, річка — це величезне місто

Хтось пливе в човні, хтось просто тоне

Серце моє болить, падаю я в андеграунд

Де історія кохання вибраних чіпляє

Але куди відлітає мій розум

Зупинити я себе не можу

І за це тебе не виню,

Але куди відлітає мій розум

Зупинити я себе не можу

І за це тебе не виню

Я іду по тротуару міста порожнього

Машини пролітають повз любляче слово

Відкритого слова, в якому немає причини

Робити так, начебто нас покрило темною рутиною

Тримай мою руку - не тоні, як всі інші

Це зробить тебе красивішою і милішою

Будь сама собою, повернися, я твоя опора

Міцна стіна, в якій немає війни і суперечок

Щодня я молю отримати відповідь

Чому так тебе кохаю

Кохання - це вогонь, а маленька іскра

Кохання - це віщий сон, а я - короткий в ньому епізод

І переповнений я зсередини, як келих вина

І краплі на столі говорять про тебе

Але куди відлітає мій розум

Зупинити я себе не можу

І за це тебе не виню,

Але куди відлітає мій розум

Зупинити я себе не можу

І за це тебе не виню

Картини пролітають повз, мелодійна пісня

Де в кожній фразі заховані глибокі думки

Ти десь близько, мила, близько, але немає тебе поруч

Ти тут на глибині міського океану

Я пірнаю за тобою в безодню, повітря не вистачає

Вулична метушня нитками переплітає

Ціла, ти горіла від любові, тепер ти догоряєш

У різнокольорових снах на крилах прилітаєш

Так тихо тануть дні, але я один

Я один (один) Я один,

А ти мрії мої пестиш

Я один (один) Я один

Але куди відлітає мій розум

Зупинити я себе не можу

І за це тебе не виню,

Але куди відлітає мій розум

Зупинити я себе не можу

І за це тебе не виню