Solar Eclipse - Baba Brinkman

Thunderous beats shake the ground underneath

Hundreds of feet that jump and leap and thump drunkenly

Beneath the trunks of people who’ve all come to see

Someone unbelievable, with a tongue to speak

With two lungs to breathe and a mind composed

To rhyme blindfolded on high vinyl ropes

And drive winding roads disinclined to doze

I won’t let my eyes close ‘til it’s my time to go

As I find the signposts to keep me oriented

To keep me soaring into the morning with no resentment

To give me more incentive to get my stories printed

Ignoring poor intentions until this party’s ended

I’m sorry if you’re offended;

just count to ten

And then bounce around when the record sound spins

I’m out to move mountains with a fountain pen

And then step down proudly in the crowd and grin

I’ve been around the bend, and I’m trying to make it back

To the only place I have where I’m still safe at last

As I trace my path through this race of rats

All I taste is ashtrays, waste and trash

Every paycheque cashed represents my survival

I go from wet to dry as I flow;

I’m inter-tidal

My style has been stifled by my most intense rival

Who resides in my throat and prevents my arrival

At the end of this wide road, this Möbius strip

It’s got me frozen stiff, lonely and sick

Until the moment I lift this microphone to my lips

Then every poem is a glimpse of a solar eclipse

As cold as the polar tips before greenhouse gases

I bring out raps at extremely loud bashes

‘Cause I’ve seen how fast people stream out of classes

Where senile bastards read from out the classics

My dreams outlast it;

I stay in position

But my name is a prison and my goals remain distant

I’m unable to make decisions between fame and wisdom

So my aim is missin' and I just blame the system

I bitch and complain, fixin' to quit payin' my dues

It’s a game I choose to play, and it’s okay if I lose

Say if I do, take two, another day in my shoes

Makin' moves, breakin' through;

I’m not afraid if I bruise

I create flavours and moods with wide brush strokes

And use subtle notes to describe crushed hopes

When knives cut throats, lives blood soaked

Eyes shut closed, I just float by such gross

Types of close-up descriptive images

And flip minute to minute ‘cause the script is limitless

Depictions of women and kids gripped in grimaces

Diminish in a mist as the fiction finishes

Pictures of innocence begin to evaporate

I’ve been too fascinated with tragic fates

To graduate, and I tend to exaggerate

In fact, let me navigate back to my happy place

Where friends congratulate and there’s pleasure and pain

Sunny weather and rain, milk and honey, leisure and strain

Where the earth forever remains but it’s never the same

It just gets better with age like the veterans claim

As I sever the chains at the end of my noose

And let energies loose to get my enemy’s goose

Go ahead, send in the troops;

just remember the truth

Everything loops back to the centre’s replenishing juice

Громові удари здригають землю під собою

Сотні ніг, які п’яно стрибають, стрибають і стукають

Під стовбурами людей, які всі прийшли подивитися

Хтось неймовірний, з язиком, щоб говорити

З двома легенями для дихання та спокійним розумом

Щоб римувати із зав’язаними очима на високих вінілових мотузках

І їдьте звивистими дорогами, не бажаючи дрімати

Я не дозволю моїм очам закритися, поки не настане мій час йти

Коли я знаходжу вказівники, щоб орієнтуватися

Щоб зберегти я витати вранці без образи

Щоб дати мене більше стимулу до друку моїх історій

Ігнорування поганих намірів, доки ця вечірка не закінчиться

Вибачте, якщо ви образилися;

просто порахуйте до десяти

А потім підстрибуйте, коли звук запису обертається

Я хочу гори зрушити авторучкою

А потім гордо зійти в натовп і посміхнутися

Я був за поворотом і намагаюся повернутися

До єдиного місця, де я нарешті в безпеці

Коли я простежую свій шлях крізь цю расу щурів

Все, що я смакую, це попільнички, відходи та сміття

Кожна перерахована зарплата означає моє виживання

Я переходжу від мокрого до сухого, як течу;

Я між припливами

Мій стиль був придушений моїм найзапеклішим суперником

Хто живе в моєму горлі і перешкоджає моєму приходу

У кінці цієї широкої дороги, ця стрічка Мебіуса

Це змусило мене замерзнути, самотньо і хворо

До моменту, коли я підношу цей мікрофон до губ

Тоді кожен вірш — це проблиск сонячного затемнення

Такий холодний, як полярні кінчики перед парниковими газами

Я виголошую реп під час надзвичайно гучних ударів

Тому що я бачив, як швидко люди тікають із занять

Де старі виродки читають класику

Мої мрії переживуть це;

Я залишаюся на позиції

Але моє ім’я – в’язниця, і мої цілі залишаються далекими

Я не можу вибирати між славою та мудрістю

Тож моя ціль – це невдача, і я звинувачую систему

Я нарікаю і нарікаю, збираючись перестати платити свої внески

Це гра, у яку я вирішую грати, і нічого страшного, якщо я програю

Скажи, якщо я зроблю, візьми два, ще один день на моєму місці

Makin' moves, breaking' through;

Я не боюся, якщо у мене синці

Я створюю аромати та настрій широкими мазками пензля

І використовуйте тонкі нотатки, щоб описати розбиті надії

Коли ножі ріжуть горло, життя просочене кров'ю

Заплющивши очі, я просто пливу повз такої огиди

Типи описових зображень великим планом

Перевертайте щохвилини, тому що сценарій безмежний

Зображення жінок і дітей, стиснутих у гримасах

Зменшитися в тумані, коли вигадка закінчиться

Картинки невинності починають випаровуватися

Мене надто захоплювали трагічні долі

Щоб закінчити навчання, я схильний перебільшувати

Справді, дозвольте мені повернутися до мого щасливого місця

Де друзі вітають і є радість і біль

Сонячна погода і дощ, молоко і мед, дозвілля і напруга

Де земля назавжди залишається, але вона ніколи не буде колишньою

Це просто стає краще з віком, як стверджують ветерани

Коли я розриваю ланцюги на кінці моєї петлі

І випустіть енергію, щоб дістати гусака мого ворога

Давай, надішліть війська;

просто пам'ятай правду

Усе повертається до поповнюючого соку центру