Vertigo - Aztec Camera

Dear people i’ve

Seen something i

Can’t leave alone or give to chance

No matter how I try

Born from the knowledge of a girl

Thrown into the arms of man

The mother of necessity

The child of war…

So I feel it and I heed it

And I need it then I let it be done

Until I know it and I show it

And it grows until we both become one

The sound of the swiss bells

The promise of a young girl

Both falling softly on the white white hills

Versus a famous face

In the sheen of a cadillac

See you some other place

Man, I’m going back

To where I’m captured and caressed

And life’s undressed and left where living belongs

To where I feel it and it heals

And we’ve revealed until we both become one

I see the foot of the hill

Embrace the sky and then it’s easy

Forget framo and i

I wonder why and see the real me

I climb to the top of the tower

I see a shooting star

Reach out to touch it and it falls…

Alone

Now that her smile has stuck

I cannot go back to your frownland

Now that her sun is up

I cannot go back to your downland

Because I feel it and I need it

And I heed it and I let it be done

Until I know it and I show it

And it grows until we both become one

So bin your filas babe

Pull on your shoes

And scale the real heights

The gifts that goodness gave

Destroys the blues

And leave a lovelight

We climb to the top of the tower

We see a shooting star

Reach out to touch it and we fall…

As one

Шановні люди я

Щось бачив я

Не можна залишити в спокої чи дати шанс

Як би я не намагався

Народжений від знання дівчини

Кинутий в обійми людини

Мати необхідності

Дитина війни…

Тому я це відчуваю і прислухаюся до цього

І мені це потрібно, тоді я дозволю це зробити

Поки я не знаю і не покажу це

І воно росте, поки ми не станемо одним цілим

Звук швейцарських дзвонів

Обіцянка молодої дівчини

Обидва тихо падають на білі білі пагорби

Порівняно з відомим обличчям

У блискі кадилака

До зустрічі в іншому місці

Чоловіче, я повертаюся

Туди, де мене захоплюють і пестять

І життя роздягається і залишається там, де жити належить

Туди, де я відчуваю і це зцілює

І ми розкривалися, поки не станемо одним цілим

Я бачу підніжжя пагорба

Обійміть небо, і тоді це легко

Забудьте про Framo та I

Мені цікаво, чому, і я бачу справжнього себе

Я підіймаюся на верх вежі

Я бачу падаючу зірку

Протягніть руку, щоб доторкнутися — і він впаде…

На самоті

Тепер, коли її посмішка прилипла

Я не можу повернутися на твоє нахмурене місце

Тепер, коли її сонце зійшло

Я не можу повернутись на твої низовини

Тому що я це відчуваю і мені це потрібно

І я прислухаюся і дозволяю зробитися

Поки я не знаю і не покажу це

І воно росте, поки ми не станемо одним цілим

Тож закинь свою філас, дитинко

Взуйте черевики

І масштабувати реальні висоти

Подарунки, які дарувала добро

Знищує блюз

І залиште любовне світло

Ми підіймаємося на верхню вежу

Ми бачимо падаючу зірку

Протягніть руку, щоб доторкнутися до нього, і ми впадемо…

Як один