Скажи почему - Азамат Пхешхов

Ну скажи почему на небе белом ночь.

Все было как в бреду, а может это с ветром дождь.

Четвертое окно пустое без неё.

Я встречаю весну, она шатается в метро.

А хочешь расскажу, как без тебя живу.

И больше не могу держать в себе свою беду.

Судьба ослепла, сбегу с планеты этой.

Только птица света, улетает в небо.

Весной прогулки в море, приносят только горе.

С моею головою, опять моё же сердце в ссоре.

А ты меня не слушай, вновь изливаю душу.

И снова на её щеках, слёзы кожу сушат.

Ну скажи почему на небе белом ночь.

Все было как в бреду, а может это с ветром дождь.

Четвертое окно пустое без неё.

Я встречаю весну, она шатается в метро.

Сыграл с своей судьбой, сделал своей виной.

Меня судить постой, вокруг меня пчелиный рой.

Срываюсь я порой, но ты, не ной, не вой.

Яму себе не рой, а просто тихонько пой.

Ну скажи почему на небе белом ночь.

Все было как в бреду, а может это с ветром дождь.

Четвертое окно пустое без неё.

Я встречаю весну, она шатается в метро.(3х)

А хочешь расскажу, как без тебя живу.

И больше не могу держать в себе свою беду.

Судьба ослепла, сбегу с планеты этой.

Только птица света, улетает в небо.

Ну скажи чому на небі білому ніч.

Все було як у марі, а може це з вітром дощ.

Четверте вікно пусте без неї.

Я зустрічаю весну, вона хитається в метро.

А хочеш розповім, як без тебе живу.

І більше не можу тримати в собі своє лихо.

Доля засліпла, збігу з цієї планети.

Тільки птах світла, летить у небо.

Навесні прогулянки в море, приносять тільки горе.

З моєю головою, знову моє серце в сварці.

А ти мене не слухай, знову виливаю душу.

І знову на її щоках, сльози шкіру сушать.

Ну скажи чому на небі білому ніч.

Все було як у марі, а може це з вітром дощ.

Четверте вікно пусте без неї.

Я зустрічаю весну, вона хитається в метро.

Зіграв зі своєю долею, зробив своєю провиною.

Мене судити постій, довкола мене бджолиний рій.

Зриваюся я часом, але ти, невій, невій.

Йому собі не рой, а просто тихенько співай.

Ну скажи чому на небі білому ніч.

Все було як у марі, а може це з вітром дощ.

Четверте вікно пусте без неї.

Я зустрічаю весну, вона хитається в метро. (3х)

А хочеш розповім, як без тебе живу.

І більше не можу тримати в собі своє лихо.

Доля засліпла, збігу з цієї планети.

Тільки птах світла, летить у небо.