Filosofi - Azaghal

Minä katselin sisään filosofin taloon

Katsoin, ja ymmärsin

Maailma on lopussa

Haurailla pylväillä seisoon ikuisuus

Ei jää kiveä kiven päälle

Ei tähteä taivaalle

Ei runoa, ei yhtään laulua

Vain tyhjä, kuvaamaton iäisyys

Kylmä ja loputon

Maailmani yössä kirjan peton

Minä rakennan sinut aina uudelleen

Vain tuhotakseni sinut jälleen kerran

Minä katselin sisään filosofin taloon

Tunsin päivän viilenevän, illan hiljenevän

Ja minä aavistin kuoleman varjon

Lopun läheisyyden

Yön laskeutuvan ikuisuuden

Pimeyden synkemniän kuin koskaan aiemmin

Maasta nousee usva uuden surun

Ja kastelee kuole van maan

Sodasta olen tullut, kaaoksesta noussut

Jumalat olen haastanut, kuoleman kukistanut

Olen elementti: maa, ilma, tuli, vesi

Vaeltava laulunhenki, filosofi, apokalypsi

Ja minun on maailma, ja minun onikuisuus

Ja minun on sota, ja minun onkosto

Epäilijät pilkkaajat, langetkoon rutto yllenne

Sillä elämä on vain pilkkalaulu

Я зазирнув усередину будинку філософа

Подивився, зрозумів

Світ закінчився

На тендітних стовпах стоїть вічність

На камені не залишилося жодного каменя

Немає зірок на небі

Ні віршів, ні пісень

Просто порожня, невимовна вічність

Холодний і нескінченний

Моя світова ніч книжковий звір

Я завжди буду відновлювати тебе

Щоб ще раз знищити тебе

Я зазирнув усередину будинку філософа

Я відчував, що день прохолодніше, вечір тихіше

І я вгадав тінь смерті

Кінець околиці

Ніч східної вічності

Темніше, ніж будь-коли раніше

Із землі здіймається туман нового смутку

І поливати вмираючу землю

Я прийшов з війни, я піднявся з хаосу

Я кинув виклик богам, я переміг смерть

Я — стихія: земля, повітря, вогонь, вода

Мандрівний дух співу, філософ, апокаліпсис

І в мене є світ, і моя вічність

І в мене війна, і в мене помста

Підозрілі пересмішники, нехай на вас обрушиться чума

Бо життя - це просто насмішка