Whenever It Rains - Aviators

Just like a memory the sun fades away

Remembering the warmth of a much brighter day

Alone I’ve been wondering, how long has it been?

The ash of the red sky has fallen again

I’ve lost track of time passed and wept through the years

But still I can feel you, the cause of my tears

If somehow you’re listening, I’ll go back to find

The clear, brightest sun, and a home to call mine

But why do I think of you whenever it rains?

When the sky starts to wash away all these stains

I’m sorry it’s been so long since everything changed

Why do I hear you in all of my dreams?

The storm clouds keep pushing my heart to extremes

So when will the thunder cry out your name?

I feel you around me, whenever it rains

When in the darkness, I think of your light

And the words you said in our desperate nights

Here comes the lightning, to keep you in mind

Bridging all the space left between you and I

I stand in the river to wash me away

Flooded with the memories of the midnight rain

To tell you I’m sorry I’d walk through the flames

Instead I’m afraid of forgetting your name

Words that I held as true

Time will erase

And yet I still think of you

To feel my heart break

The pain is still worth it for all of the love remembered

Goodness you found in me

Washes away

Hope in disparity

Fades now to grey

From all of the storm clouds concealing the light we treasured

And yet I still think of you

With everything falling through

And yet I still think of you

In rivers of endless blue

Alone here I think of you

And our world was turned askew

In darkness I think of you

Whenever it rains

Як спогад, сонце згасає

Згадуючи тепло набагато яскравішого дня

Наодинці я думав, скільки часу це минуло?

Попіл червоного неба знову впав

Я втратив уявлення про час і плакав через роки

Але все-таки я відчуваю тебе, причину моїх сліз

Якщо ви якось слухаєте, я повернуся, щоб знайти

Ясне, найяскравіше сонце і дім, як закликати мене

Але чому я думаю про вас, коли йде дощ?

Коли небо почне змивати всі ці плями

Мені шкода, що так давно все змінилося

Чому я чую тебе у всіх моїх снах?

Грозові хмари продовжують штовхати моє серце до крайнощів

Тож коли грім викличе твоє ім’я?

Я відчуваю тебе поруч із собою, коли йде дощ

У темряві я думаю про твоє світло

І слова, які ви сказали в наші відчайдушні ночі

Ось блискавка, щоб пам’ятати про вас

Зберігаючи весь простір, що залишився між вами і мною

Я стою в річці, щоб змити мене

Наповнений спогадами опівнічного дощу

Сказати, що мені шкода, що я пройшов крізь полум’я

Натомість я боюся забути твоє ім’я

Слова, які я вважав за правду

Час зітре

І все ж я все ще думаю про вас

Відчути, як моє серце розривається

Біль все ще вартий за всю згадану любов

Добро, що ти знайшов у мені

Змиває

Надія в нерівності

Тепер стає сірим

Від усіх грозових хмар, що приховують світло, яке ми бажали

І все ж я все ще думаю про вас

З тим, що все провалюється

І все ж я все ще думаю про вас

У річках нескінченної блакиті

Я сам тут думаю про тебе

І наш світ перевернувся

У темряві я думаю про тебе

Коли йде дощ