1 Uhr 30 - Average

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Schatten seh’n die Ander’n nicht

Sie seh’n nur das Licht der Stadt (Stadt)

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Ich vergess' die Bilder nie

Sie geh’n mir für immer nach (nach, nach, ooh!)

Ein Uhr Dreißig, ich weiß sicher, dass die ganze Stadt schon schläft (yeah)

(Yeah, uh-huh) Ein Uhr Dreißig, ich weiß sicher dass die ganze Stadt schon

schläft

Es ist spät ich komm' von einer Party

Verpass die letzte Bahn

Und kann mit einem leeren Portmonnaie ein Taxi schlecht bezahl’n

(?) ist keine da, Fußweg die letzte Wahl

Ein Uhr Dreißig, Straßen dunkel, es hat etwa Zwanzig Grad (yeah)

Eine ganz normale Sommernacht in Wien

Es ist ein Donnerstag und kein wirklich Besond’rer wie mir schien

Erst noch im Fire-Modus, on fire wie Benzin

Zuerst voll mit Alkohol, dann voller Adrenalin (ayy)

Um diese Zeit sind Straßen grau

Fast alle Lichter aus, nur meine Zigarette raucht

Ich bin schon fast Zuhaus'

Geh' mitten auf der Straße, da erblick ich eine Frau

Sie steuert auf mich zu, als ob sie etwas von mir brauch

Ihre kleine Tochter links und ihr kleiner Junge rechts

Sechs Augen die mir sagen: «S.O.S.»

Das ist wohl keine Uhrzeit, sich die Füße zu vertreten (nein)

Nicht für diese Kiddies (nein), nicht in dieser Gegend

Die Mama ist gestresst, streckt mir 'n Telefon entgegen

Diese Bilder blei’m für immer an mir kleben (für immer an mir kleben,

für immer an mir kleben, für immer an mir kleben)

Sie bleiben für immer an mir kleben

(Ayee)

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Schatten seh’n die Ander’n nicht

Sie seh’n nur das Licht der Stadt (Stadt)

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Ich vergess' die Bilder nie

Sie geh’n mir für immer nach (nach, nach, ooh!)

Ein Uhr Dreißig, ich weiß sicher, dass die ganze Stadt schon schläft

(Yeah, yeah) Ein Uhr Dreißig, ich weiß sicher dass die ganze Stadt schon schläft

Drei Menschen in Panik, sechs Augen die wein'

Es ist eine Stimmung, fast als hätt' man ihn' grad Alles gestohl’n (grad Alles

gestohl’n, grad Alles gestohl’n, grad Alles gestohl’n) (ja ja ja ja,

ja ja ja ja)

«Mein Mann hatte Beschwerden

Er fühlte sich nicht wohl

Er schläft seit etwa Zwei, Drei Stunden und ich weiß nicht, was ist,

kannst du uns Hilfe hol’n?»

(kannst du uns Hilfe hol’n, kannst du uns Hilfe

hol’n, kannst du uns Hilfe hol’n) (ja ja ja ja, ja ja ja ja)

Jetzt bloß keine Zeit verlier’n

Ich neh’m das Telefon, wähl 154 (?)

Und sag 'ne Frau steht neben mir, sie sagt ihr’m Mann sei was passiert

Er hat g’rade Blut gespuckt und dann auf nix mehr reagiert

Der Mann am Telefon versichert mir: «Wir sind gleich bei ihr»

Gleich nachdem ich den Notruf wähl'

Fragt sie mich kannst du nicht kurz rauf in die Wohnung geh’n

Ich sag «schon okay»

Und gehe hoch, neben mir der Sohn

Er sagt «Papa ist im zweiten Stock ich zeig dir genau wo»

Und der Mann liegt regungslos in seinem Bett

Oberkörper frei, sein Kissen war mit Blut bedeckt

Ich versuch', dass ich ihn weck'

Und stell fest, er wird nicht wach

Ich denk nach, was man dann macht und schick' den Jungen weg

Ich erkenn' den Ernst der Lage, beginn' mit Herzmassage

Bis die Ärtzte da sind, gefühlt dauert das Tage

Ich kenn' nichtmal seinen Namen

Doch er stirbt in meinen Armen

Diese Bilder bleiben hängen und sie ha’m nichtmal einen Rahmen (Rahmen, Rahmen,

Rahmen)

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Es seh’n all die Ander’n nicht

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Sie geh’n mir für immer nach

Diese Dinge passier’n in der Nacht

Es seh’n all die Ander’n nicht

Ein Uhr Dreißig, ich weiß sicher, dass die ganze Stadt schon schläft

Такі речі відбуваються вночі

Інші не бачать тіні

Ти бачиш тільки світло міста (міста)

Такі речі відбуваються вночі

Я ніколи не забуваю фотографії

Вони йдуть за мною вічно (після, після, о!)

Одна тридцята, я точно знаю, що все місто спить (так)

(Так, а-а) Одна тридцята, я вже точно знаю все місто

спить

Вже пізно, я йду з вечірки

Пропусти останній поїзд

І з порожнім гаманцем важко платити за таксі

(?) немає, стежка - останній вибір

Одна тридцять, на вулицях темно, близько двадцяти градусів (так)

Звичайна літня ніч у Відні

Зараз четвер і нічого особливого, як мені здавалося

Тільки в режимі вогонь, горить як бензин

Спочатку повний алкоголю, потім повний адреналіну (ай)

Дороги в цей час сірі

Майже все світло вимкнене, тільки моя цигарка курить

Я майже вдома

Іду посеред вулиці, бачу жінку

Вона йде до мене, ніби їй щось від мене потрібно

Її маленька донька зліва і її маленький хлопчик справа

Шість очей, які кажуть мені: «S.O.S.»

Це, мабуть, не час розминати ноги (ні)

Не для цих дітей (ні), не в цьому районі

Мама в стресі, простягає мені телефон

Ці фотографії прилипають до мене назавжди (прилипають до мене назавжди,

прилипай до мене назавжди, прилипай до мене назавжди)

Вони прилипають до мене назавжди

(ага)

Такі речі відбуваються вночі

Інші не бачать тіні

Ти бачиш тільки світло міста (міста)

Такі речі відбуваються вночі

Я ніколи не забуваю фотографії

Вони йдуть за мною вічно (після, після, о!)

Одна тридцята, я точно знаю, що все місто спить

(Так, так) Тридцята, я точно знаю, що все місто вже спить

Троє людей у ​​паніці, шість заплаканих очей

Настрій такий, ніби в нього щойно все вкрали (просто все

вкрали, просто вкрали все, просто вкрали все) (так, так, так,

так так так так)

«У чоловіка були скарги

Він почувався погано

Він спав близько двох-трьох годин, і я не знаю, що сталося

чи можете ви допомогти нам?"

(чи можете ви отримати нам допомогу, ви можете допомогти нам

чи можете ви отримати нам допомогу) (так, так, так, так, так, так, так)

Не втрачайте часу зараз

Беру слухавку, набираю 154 (?)

І скажімо, біля мене стоїть жінка, вона розповідає своєму чоловікові, що сталося

Він просто виплюнув кров, а потім вже ні на що не реагував

Чоловік по телефону запевняє: «Ми відразу приїдемо до неї»

Одразу після того, як я наберу екстрений виклик

Якщо вона попросить мене, ти не можеш просто піднятися нагору в квартиру

Я кажу "Все добре"

І підійди, біля мене син

Він каже: «Тато на другому поверсі, я тобі покажу, де саме»

А чоловік нерухомо лежить у своєму ліжку

Без сорочки, його подушка була в крові

Я намагаюся його розбудити

І зауважте, він не прокидається

Я тоді подумаю, що робити, і відпущу хлопця

Визнаю серйозність ситуації, починаю з масажу серця

Таке відчуття, що лікарям потрібні дні, щоб туди дістатися

Я навіть не знаю його імені

Але він помирає у мене на руках

Ці фотографії приклеюються, і вони навіть не мають рамки (рамки, рамки,

рамка)

Такі речі трапляються вночі

Ніхто з інших цього не бачить

Такі речі трапляються вночі

Ти йдеш за мною назавжди

Такі речі трапляються вночі

Ніхто з інших цього не бачить

Одна тридцята, я точно знаю, що все місто спить