Bridges and Anchors - Audrey Horne

Ten years in a comatose, I always knew I would get out of here someday.

Somebody’s gonna come around and burn this caravan down to the ground.

Locked in among these animals, I can’t sleep when they look at me this way.

I’m gonna get my fingers burned to the bone, leaving ashes you can dust for

prints.

Damn thes I forgot to burn and every stone that’s been left unturned for years,

long gone now.

Fuck the anchors that’s been left at sea.

It goes to show it wasn’t meant to be for me… not for me.

Shot down and put to sleep again.

This is the last resort for me and the boys.

We’re never ever giving in, oh no!

We’re standing put, and we’ll get by on.

Time, coffee, pills and cigarettes.

I had a plan, the blueprints, and a gun.

But here’s the brutal truth: There’s no escape from this mothership.

So here’s what you get for staying inside, too long on your own, shoveling shit.

.

your 're never getting out.

I know you’ve been told that the doors are unlocked.

So what?

This is home… it’s all that we’ve got… we’re never going out.

For those who tried, for those who never made it.

For those who ran but never came far enough.

For those who bled and poured out their heartache.

Your sacrifice will be recognized one day.

For those who did more than what’s required.

For those who sang, for those who inspired.

For those who laughed while the rest of us were crying… here’s a shout…

you made us feel alive.

Десять років у комі я завжди знав, що колись вийду звідси.

Хтось прийде й спалить цей караван дотла.

Замкнений серед цих тварин, я не можу заснути, коли вони дивляться на мене таким чином.

Я спалю свої пальці до кісток, залишивши попіл, для якого можна присипати

відбитки.

Проклятий, я забув спалити, і кожен камінь, який залишився неперевернутим роками,

давно минуло.

До біса якір, які залишилися в морі.

Це показує не для мені… не для мене.

Збили й знову поклали спати.

Це останній засіб для мене та хлопців.

Ми ніколи не поступаємося, о ні!

Ми стоїмо на місці, і ми впораємося.

Час, кава, таблетки та сигарети.

Я був план, креслення та пістолет.

Але ось жорстока правда: від цього материнського корабля нікуди не втекти.

Тож ось що ви отримуєте, коли залишаєтесь усередині, занадто довго самостійно, перебираючи лайна.

.

ти ніколи не вийдеш.

Я знаю, що вам сказали, що двері відчинені.

І що?

Це дім… це все, що у нас є… ми ніколи не вийдемо.

Для тих, хто пробував, для тих, кому не вдалося.

Для тих, хто біг, але не зайшов достатньо далеко.

Для тих, хто кровоточив і вилив свій душевний біль.

Вашу жертву одного дня визнають.

Для тих, хто зробив більше, ніж потрібно.

Для тих, хто співав, для тих, хто надихав.

Для тих, хто сміявся, поки ми решта плакали… ось крик…

ви змусили нас відчуватися живими.