Blessed Are the Ones - Audrey Assad

We’re tossing pennies in the well, empty pockets all turned out.

Happy shining blessed are the ones who hunger.

When our poverty is plain, I’ll try to burn it in my brain.

Trace a line around your face to paint a picture.

So further up and further in we have nowhere else to go.

As we plant the seeds of toil and tears, it’s beauty we will sow.

Blessed are the ones, Oh blessed are the ones.

Blessed are the hungry ones.

Let’s build a house with turned out doors, so we can share what love affords.

Pour ourselves out like a wine that we’ve been saving.

So, when our well is running dry, and when we raise our glasses high

happy, shining are the faces of the thirsty.

So further up and further in we have nowhere else to go.

But you give us seeds of toil and tears, it’s beauty we will sow.

and blessed are the ones, Oh, blessed are the ones.

Blessed are the thirsty ones.

Love is all, love is all, love is all, yeah, love is all, love is all we need.

So further up and further in we have no place else to go.

And when all we have is what we need, its joy that we will sow.

Blessed are the ones, Oh, blessed are the ones,

Blessed are the hungry ones.

We are blessed, yeah.

Ми кидаємо копійки в колодязь, порожні кишені всі виявилися.

Щасливі сяють Блаженні голодні.

Коли наша бідність проста, я спробую спалити це у своєму мозку.

Проведіть лінію навколо обличчя, щоб намалювати малюнок.

Тож все далі і далі нам нема куди діти.

Коли ми сіємо зерна праці та сліз, ми будемо сіяти красу.

Блаженні ті, о блаженні ті.

Блаженні голодні.

Давайте побудуємо дім із вивернутими дверима, щоб ми поділитися тим, що дає любов.

Вилийте себе, як вино, яке ми зберігали.

Отже, коли наша криниця пересихає і коли ми високо піднімаємо келихи

щасливі, сяючі обличчя спраглих.

Тож все далі і далі нам нема куди діти.

Але ти даєш нам насіння труди та сліз, це красу ми посіяти.

і блаженні ті, О, блаженні ті.

Блаженні спраглі.

Любов – це все, любов – це все, любов – це все, так, любов – це все, любов – це все, що нам потрібно.

Тож все далі і далі нам не має куди більше підходити.

І коли все, що ми маємо, це те, що нам потрібно, це радість, яку ми посіяти.

Блаженні ті, О, блаженні ті,

Блаженні голодні.

Ми благословенні, так.