Los Tiburones - Attaque 77

Va a ser mejor que repleguemos las velas, que esto esta muy bravo

A la deriva navegando en la inercia, sin rumbo claro

Esas nubes negras en el horizonte amenazan aniquilar

La calma antes de la tormenta que va a desatar

Toda esta tempestad

En la cubierta es inminente el destino de anarquía y caos

Los pocos botes salvavidas que habían ya fueron saqueados

Mujeres y niños primero, utopía de cuentos, en altamar

La fuerza se impone por sobre la debilidad

Y salvese queien pueda!!!

El infierno tan temido aquí está

La imágen tan repetida del timón girando en soledad

A punto de naufragar…

(tan solo alguien que agite algo, que diga al menos:)

Tierra!!!

El desenlace es un cuadro de espanto, terror y llanto

Todos al agua, ya se escuchan los matonazos de ahogado

Y en pocos instantes desgarran tu cane y comienzan a a devorar

Son los tiburones que llegan justo en el final

Y tiñen de rojo al mar

Cualquier coincidencia es pura casualidad

Буде краще, якщо ми затягнемо вітрила, це дуже хоробро

Плавання дрейфом за інерцією, без чіткого курсу

Ці чорні хмари на горизонті загрожують знищити

Затишшя перед бурею, яка розв’яжеться

весь цей шторм

На палубі неминуче загибель анархії та хаосу

Кілька рятувальних човнів, які вже були пограбовані

Жінки та діти насамперед, утопія історій, у відкритому морі

Сила переважає над слабкістю

І рятуйся хто зможе!!!

Страшне пекло тут

Так повторюваний образ керма, що повертається на самоті

Ось-ось потоне...

(просто комусь щось потрясти, хоча б скажи :)

Земля!!!

Результат - картина страху, жаху і сліз

Усі у воді, вже чути головорізів утопаючих

А за кілька миттєвостей вони рвуть твою тростину і починають пожирати

Це акули, які прилітають прямо в кінці

І вони фарбують море в червоний колір

Будь-який збіг – чиста випадковість