Gottes Tod - Atrocity

Schmerz verbreitet sich in meinem Kopf

Ganz aufgequollen mein Augenlicht zersetzt

Das Herz verbrennt I’m weiben Nichts —

Und doch es wird —

Mein Kerper ist in Stein gehauen —

I’m tiefen Sog der Ewigkeit

Dab Zeit vergeht ist mir entgangen

Und doch es wird — es wird schon wieder weitergeh’n

Gott ist tot!

Eingesperrt I’m Wald des Wahns

Dunkles Sein gesoht in meiner Hand —

Verstauchtes Denken in meinem Schodel —

Und doch es wird —

Mein Geist zerfleischt das Tageslicht —

Die Feuersglut in meinem Hals erlischt

Ganz ohne Halt mein Fleisch zerfollt

Und doch es wird — es wird schon wieder weitergeh’n

Gott ist tot!

Mein Gehirn zum Kerker wird

Ein kleiner Stich hat mich gelohmt

Der Schrei in mir unherbar schmeigt —

Und doch es wird…

Mein Seelenhauch der Blitz verschlingt

Mein subes Blut verfault I’m Sand

Mein Sinn zum Leben in Raum und Zeit —

Und doch es wird — es wird schon wieder weitergeh’n

Gott ist tot!

Der Schlund der blinden Worte

Hat mir einmal gutgetan…

Біль поширюється в моїй голові

Весь припухлий мій зір розклався

Серце в жінці нічого не горить —

І все ж таки буде —

Моє тіло висічене в камені -

Я глибока тяга вічності

Я скучив за тим, що час минає

І все ж таки буде – знову буде

Бог мертвий!

Замкнений у лісі божевілля

У моїй руці бачать темряву —

Розтягнуте мислення в моїй школі —

І все ж таки буде —

Мій дух рве денне світло —

Вуглинки в моєму горлі згасають

Моя плоть кришиться без зупинки

І все ж таки буде – знову буде

Бог мертвий!

Мій мозок стає підземеллям

Маленьке жало мене зачепило

Крик в мені нестримно пестить —

І все ж це буде...

Блискавка пожирає подих моєї душі

Моя солодка кров гниє на піску

Моє відчуття життя в просторі і часі —

І все ж таки буде – знову буде

Бог мертвий!

Палоня сліпих слів

Колись мені було добре...