Не отпускай - Атаманка

Руку протяни, белым снегом стал,

Ветром на губах и на ресницах.

Свет по проводам, ночью по домам.

Холодно клянусь, мне б тебя не знать,

Вежливо киваю, здравствуй небо!

В лужу шаг слепой, кажется он мой.

А мне снятся тёплые серые сны,

Знать бы что тебе они нужны!

Припев:

Шагаю вперёд, шагаю назад!

Падаю встаю, не устаю

Рисуя — стирай, меня поднимай,

Мне силы давай лететь хочу!

Шагаю вперёд, шагаю назад!

И кружат снега над головою,

Я в них не тону, я сильная, знай!

Но руку мою не отпускай.

Не отпускай!

Заново молчу, прочь бегу туда

Где тебя найти не знаю снова

Видишь навсегда кончились слова.

А мне снятся тёплые серые сны,

Знать бы что тебе они нужны!

Припев:

Шагаю вперёд, шагаю назад!

Падаю встаю, не устаю

Рисуя — стирай, меня поднимай,

Мне силы давай лететь хочу!

Шагаю вперёд, шагаю назад!

И кружат снега над головою,

Я в них не тону, я сильная, знай!

Но руку мою не отпускай.

Не отпускай!

Руку простягни, білим снігом став,

Вітром на губах і на віях.

Світло по дротах, вночі по будинках.

Холодно клянуся, мені б тебе не знати,

Чемно киваю, привіт небо!

В'яжу крок сліпий, здається він мій.

А мені сняться теплі сірі сни,

Знати, що вони тобі потрібні!

Приспів:

Іду вперед, крокую назад!

Падаю встаю, не втомлююся

Малюючи — прай, мене піднімай,

Мені сили давай летіти хочу!

Іду вперед, крокую назад!

І кружляють сніги над головою,

Я в них не тону, я сильна, знай!

Але руку мою не відпускай.

Не відпускай!

Заново мовчу, геть біжу туди

Де тебе знайти не знаю знову

Бачиш назавжди скінчилися слова.

А мені сняться теплі сірі сни,

Знати, що вони тобі потрібні!

Приспів:

Іду вперед, крокую назад!

Падаю встаю, не втомлююся

Малюючи — прай, мене піднімай,

Мені сили давай летіти хочу!

Іду вперед, крокую назад!

І кружляють сніги над головою,

Я в них не тону, я сильна, знай!

Але руку мою не відпускай.

Не відпускай!