Chapter 7 - At The Skylines

Play it safe from the unforgiving question.

Just walk away

Learn your place your vices lack a counter weight

And I was the anchor holding you in place

Holding you in place

If you’ve got to ask me you better ask me

Why we’ve left our dreams behind

If you’ve got to ask me you better ask me

Where we fall asleep tonight

I’m on edge.

I’m sitting on the rooftops, sitting on the rooftop

I’m on edge and I am just waiting to be saved by the morning light

We held the treasure of the world now you’re all alone and out of place

Within every memory of you is the remaining though of consequence

Pestilence in the form of beauty

Wandering aimlessly running in circles again and again I’ve put myself through

this

Losing gravity I’ve always failed to see the good inside of me

So won’t you just ask me?

If you’ve got to ask me you better ask me

Why we’ve left our dreams behind

If you’ve got to ask me you better ask me

Where we fall asleep tonight

I’m on edge.

I’m sitting on the rooftops, sitting on the rooftop

I’m on edge and I am just waiting to be saved by the morning light

Night after night we rest our heads

I only wanted to see, I only wanted to breathe you in

Somewhere in between the beginning and the bitter end

I’m still asking why we left this all behind

If you’ve got to ask me you better ask me

Why we’ve left our dreams behind

If you’ve got to ask me you better ask me

Where we fall asleep tonight

I’m on edge.

I’m sitting on the rooftops, sitting on the rooftop

I’m on edge and I am just waiting to be saved by the morning light

Бережіть себе від невблаганного запитання.

Просто відійди

Дізнайтеся, де у ваших лещатах немає противаги

І я був якорем, який тримав вас на місці

тримає вас на місці

Якщо ви маєте запитати мене – краще запитайте мене

Чому ми залишили свої мрії позаду

Якщо ви маєте запитати мене – краще запитайте мене

Де ми засинаємо сьогодні ввечері

Я на краю.

Я сиджу на дахах, сиджу на даху

Я на межі і просто чекаю, коли мене врятує ранкове світло

Ми зберігли скарб світу, тепер ти зовсім самотній і не на місці

У кожному спогаді про вас залишок наслідків

Мор у формі краси

Блукаючи безцільно, бігаючи колами знову і знову, я переживав

це

Втративши вагу, я завжди не міг бачити добро всередині себе

Тож не запитаєте мене?

Якщо ви маєте запитати мене – краще запитайте мене

Чому ми залишили свої мрії позаду

Якщо ви маєте запитати мене – краще запитайте мене

Де ми засинаємо сьогодні ввечері

Я на краю.

Я сиджу на дахах, сиджу на даху

Я на межі і просто чекаю, коли мене врятує ранкове світло

Ніч у ніч ми відпочиваємо головами

Я лише бажав побачити, я лише вдихнути тебе

Десь між початком і гірким кінцем

Я все ще запитую, чому ми залишили все це позаду

Якщо ви маєте запитати мене – краще запитайте мене

Чому ми залишили свої мрії позаду

Якщо ви маєте запитати мене – краще запитайте мене

Де ми засинаємо сьогодні ввечері

Я на краю.

Я сиджу на дахах, сиджу на даху

Я на межі і просто чекаю, коли мене врятує ранкове світло