Midday Moon - Astronautalis

A sliver of chalk

Across the blue

Lord knows I don’t know what

The hells the use of the Midday Moon

You came to my arms

Too god damn soon

Lord knows I don’t know what to do with you

And the Midday Moon

This is just to say

They’ve taken everything away

Every step we made, fit into 6 trucks, pick ups, drawing dust above the driveway

The muddy cavalcade came at half-past eight collecting everything in that

grassy bank

And every trace of you, was taken too, and what was once a room is just a

hollow room

It was a windy day

That kind of makes me hate L. A

Cause God gave them a perfect sun and they think gangs and smog were hardly a

fair trade

And they don’t breathe or flinch, or even blink at how the green will shift

When the wind parades across the meager ridge and kicks the leaves a bit to

make seem as if the lea is a sea of waves

They say you can’t cheat death

Maybe it’s just the shortness of breath

No pains in your chest

A disease we agree we ain’t cured yet

Forgive me dear

Never thought we’d end up here

From «Sweet Dreams» whispered in your ear

Before a long night’s sleep so cold and clear

A sliver of chalk

Across the blue

Lord knows I don’t know what

The hells the use of the Midday Moon

You came to my arms

Too god damn soon

Lord knows I don’t know what to do with you

And the Midday Moon

I’ve been told when we die

And we pass to the other side

There is no bright light

There is no bright light

Death is just a pasture gate

That opens by lifting a plank

To just more life

Just more life

I met an old man, sun tan, provided by Jesus and the light that passes through

stain glass pieces

He clutched a rosary flat to his chest, and confessed he wasn’t ready for death

I seen an iron-eyed firefly femme fatale too vain to explain how her hair fell

out

Lusting for the next thing to erase her shame

She said «I don’t want to live forever, but I’m scared to fade away»

And this is all how the came to me, one at a time

Pilgrims to my building on the cemetery ground

And all they wanted was an answer and I could never let 'em down

I couldn’t promise them forever but I could buy a lot of time

And you Jeanvieve, well you were the straw

Whispering your wishes in cotton Québéois

I wonder if the maker ever felt he botched the flock, but never had the mettle

to make the World stop

I wonder if the maker ever felt he botched the flock, but never had the mettle

to make the World stop?

I wonder if the maker ever felt he botched the flock, but never had the mettle

to make the World stop?

A sliver of chalk

Across the blue

Lord knows I don’t know what

The hells the use of the Midday Moon

You came to my arms

Too god damn soon

Lord knows I don’t know what to do with you

And the Midday Moon

Шматочок крейди

Через синій

Господь знає, я не знаю що

До біса використання полуденного місяця

Ти прийшов до моїх обіймів

Дуже скоро

Господь знає, що я не знаю, що з тобою робити

І полуденний місяць

Це просто сказати

Вони все забрали

Кожен крок, який ми робили, поміщався в 6 вантажівок, підбирався, прибираючи пил над під’їздом

Багняна кавалькада прийшла о пів на восьму й збирала все, що в ній

трав'янистий берег

І кожен ваш слід також був знятий, і те, що колись було кімнатою — просто

порожниста кімната

Був вітряний день

Це змушує мене ненавидіти L. A

Бо Бог дав їм ідеальне сонце, і вони думають, що банди та смог – це навряд чи

чесний торг

І вони не дихають, не здригаються чи навіть не моргають, дивлячись, як зміниться зелений колір

Коли вітер проноситься по мізерному хребту й трохи штовхає листя

створювати враження, ніби леа — це море хвиль

Кажуть, смерть не обдуриш

Можливо, це просто задишка

Немає болю в грудях

Хвороба, яку, погоджуємося, ще не вилікували

Вибач мене, любий

Ніколи не думав, що ми опинимося тут

З «Sweet Dreams» прошепотів вам на вухо

Перед довгим сном холодно й ясно

Шматочок крейди

Через синій

Господь знає, я не знаю що

До біса використання полуденного місяця

Ти прийшов до моїх обіймів

Дуже скоро

Господь знає, що я не знаю, що з тобою робити

І полуденний місяць

Мені сказали, коли ми помремо

І ми переходимо на інший бік

Немає яскравого світла

Немає яскравого світла

Смерть — це лише ворота пасовища

Це відкривається підняттям дошки

Щоб просто більше життя

Просто більше життя

Я зустрів старого, засмаглого від Ісуса та світла, яке проходить крізь нього

шматочки вітражного скла

Він притиснув до грудей чотки й зізнався, що не готовий до смерті

Я бачив світлячка із залізними очима фатальна жінка, яка надто марна, щоб пояснити, як у неї випало волосся

поза

Прагне до наступної речі, щоб стерти її сором

Вона сказала: «Я не хочу жити вічно, але я боюся зникнути»

І це все, як прийшло до мене, по одному

Паломники до мого будинку на цвинтарі

І вони хотіли лише відповіді, і я ніколи не міг їх підвести

Я не міг обіцяти їм вічність, але могу виграти багато часу

А ти, Жанв'єв, ну ти була соломою

Пошепки ваші побажання бавовняною квебейською мовою

Мені цікаво, чи відчував виробник колись, що він напсував зграю, але ніколи не мав зусиль

щоб світ зупинився

Мені цікаво, чи відчував виробник колись, що він напсував зграю, але ніколи не мав зусиль

щоб світ зупинився?

Мені цікаво, чи відчував виробник колись, що він напсував зграю, але ніколи не мав зусиль

щоб світ зупинився?

Шматочок крейди

Через синій

Господь знає, я не знаю що

До біса використання полуденного місяця

Ти прийшов до моїх обіймів

Дуже скоро

Господь знає, що я не знаю, що з тобою робити

І полуденний місяць