Astigmatisim - Astronautalis

A little kid turns the corner, quick on his feet

My vision’s no good no more;

he’s just a smudge in the street

The colors blur in my eyes just like ink in the rain

The city, soaked in its lights, is slowly washing away

Everything is just a background, waiting to take shape and appear

Inside my windshield eyes with Vaseline tears

Muffled chuckles and leaky ceilings

Hazy coffee stains, collectible keyrings

A scrapbook of snapshots taken in shaky concealment

Never trusted my love and her wallpaper feelings

There’s something so comforting about her uncertain arms

There’s beauty in danger, safety in harm

A five dollar psychic offers bargain predictions

Connecting my murdering a mantis to my moderate affliction

Once when I was a child I ran to my door;

upon grabbing the knob

I crushed the prostrate bug inside of my palm

I watched his little green frame fall far from my hand

I guess his prayers were never answered by God, He got the upper hand

Struck blind over time inside flashes in steps

We all pay for our sins in the most subtle respects

How quick we forget how fast the past is washed away

Diluted in music, TV, and the talk of the day

How slick a little kiss can get her bony hips to block the way

Lend the world your ears and they’ll just sweet-nothing it all away

You made your bed

Now, you must sleep

Underneath the sheets

There’s something inside this house, footsteps by the couch

It’s all shade and shadows tracking the suspect silence down

It’s not the sounds they make, it’s all the noises that we never hear

Old cliches on attraction, raindrops after the weather clears

Tapping fingers for living;

counting out the notes

The door ticks when it sits open and rattles when clicks closed

Twelve lines, one in the light switch, a chip in the globe

The radiator is always breathing, teeth clenched and lips float

It’s more than I bargained for, but nothing I can’t handle

I learned to listen for the kitchen, feel dust fall on the mantle

Everything is done in inches, fingertips, and little skills

Nothing is done quickly except tying shoes and electric bills

The relentless drills, constant repetition, daily grind

Same set of pants put on one leg at a time

Every morning’s filled with breath and the rest is just fine

I never forget my mistakes but sometimes I forget I’m blind

Маленька дитина завертає за ріг, швидко стає на ноги

Моє бачення більше не добре;

він просто пляма на вулиці

Кольори розпливаються в моїх очах, як чорнило під дощем

Місто, просякнуте його вогнями, поволі змивається

Усе — лише фон, який чекає, що набере форму та з’явиться

В моїх лобових очах вазелінові сльози

Приглушений смішок і протікають стелі

Мутні плями від кави, колекційні брелоки

Виписка із знімками, зробленими в хиткому приховуванні

Ніколи не довіряв моїй любові та її почуттям шпалер

У її непевних руках є щось таке затишне

Краса в небезпеці, безпека у шкоді

Екстрасенс за п’ять доларів пропонує вигідні прогнози

Пов’язувати моє вбивство богомола з мою помірною хворобою

Якось у дитинстві я підбіг до своїх дверей;

взявшись за ручку

Я роздавив лежачого клопа у долоні

Я спостерігав, як його маленька зелена рамка падала далеко від моєї руки

Гадаю, Бог ніколи не відповів на його молитви, Він узяв верх

З часом засліплений всередині спалахів покроково

Ми всі платимо за свої гріхи найтоншими аспектами

Як швидко ми забуваємо, як швидко змивається минуле

Розбавлена музикою, телебаченням та розмовами дня

Який легкий невеликий поцілунок може змусити її кістляві стегна перегородити шлях

Почуйте світу свої вуха, і вони будуть просто солоденькими

Ви застилали ліжко

Тепер ви повинні спати

Під простирадлами

У цьому будинку щось є, кроки біля дивана

Це все тінь і тіні, які стежать за підозрілою тишею

Це не звуки, які вони видають, а всі звуки, які ми ніколи не чуємо

Старі фрази про привабливість, краплі дощу після ясної погоди

Постукування пальцями для життя;

підраховуючи ноти

Двері цокають, коли вони відчинені, і дзвонять, коли клацають закриті

Дванадцять ліній, одна в вимикачі світла, чіп на глобусі

Радіатор завжди дихає, зуби стиснуті, а губи плавають

Це більше, ніж я розраховував, але нічого, з чим я не можу впоратися

Я навчився прислухатися до кухні, відчувати, як пил падає на мантію

Усе зроблено дюймами, кінчиками пальців та невеликими навичками

Швидко не робиться нічого, крім зав’язування взуття та рахунків за електроенергію

Невпинні вправи, постійне повторення, щоденна робота

Той самий комплект штанів, які надягають на одну ногу

Кожен ранок наповнений диханням, а відпочинок — просто чудово

Я ніколи не забуваю свої помилки, але іноді забуваю, що я сліпий