Minning - Ásgeir

Liljublóm sem að leit sólu mót

Á lífsins morgni var í burtu hrifið slitið óvænt upp af sinni rót

Ekkert finnst þar síðan nema grjót

Aftanstund og örlítill þeyr

Í eyra mér er hvíslað dimmum rómi:

Lætur eftir sig, það líf, sem deyr lítið skarð í hópinn, ekki meir.

Hjálpar alltaf að

Eiga í sínum hjartastað ljóselska minning ljúfa

Sorgin er ein á yfirferð

Ótti af henni mannfólkinu stendur hún er bæði köld og viðsjárverð og velur ekki

neina sáttagerð

Liljublóm sem að leit sólu mót

Á lífsins morgni var í burtu hrifið slitið óvænt upp af sinni rót

Ekkert finnst þar síðan nema grjót

Hjálpar alltaf að

Eiga í sínum hjartastað ljóselska minning ljúfa

Liljublóm як шукає сонячний турнір

На ранок життя захоплення раптом вирвалося з кореня

З тих пір там нічого не знайдено, крім каменів

Вдень і невелика відлига

Темний голос шепоче мені на вухо:

Залишивши позаду життя, що вмирає, невеликий пробіл в групі, не більше.

Завжди допомагає

Нехай у їхніх серцях світла пам'ять про кохання

Смуток один у переході

Страх перед її людськими істотами стоїть, вона водночас холодна і небезпечна, і не вибирає

немає примирення

Liljublóm як шукає сонячний турнір

На ранок життя захоплення раптом вирвалося з кореня

З тих пір там нічого не знайдено, крім каменів

Завжди допомагає

Нехай у їхніх серцях світла пам'ять про кохання