Moonshine - Ascension Of The Watchers

I gaze on the moon as she shines on me,

So bright in my eyes, a heart so clear and blinding.

Shining on my face,

Paled by my disgrace.

Like a star, from heaven you burned and fell,

Mesmerized, I glowed underneath your spell,

Her shadows, they seem to whisper to me,

Devotions that echo the seas,

My shadows, they seem to reveal in me,

My oceans of lies and deceit.

Shining on my face,

Paled by my disgrace,

Eclipsing, she has fallen,

And time has dimmed and darkened,

The moon no longer shines for me.

Я дивлюсь на місяць, коли вона світить мені,

Таке яскраве в моїх очах, серце так ясне й сліпуче.

Сяючи на моєму обличчі,

Зблідлий від моєї ганьби.

Як зірка, з неба ти горів і впав,

Загіпнотизований, я засвітився під твоїм чарами,

Її тіні, здається, шепочуть мені,

Побожності, що відлунюють моря,

Мої тіні, вони ніби розкриваються в мені,

Мої океани брехні та обману.

Сяючи на моєму обличчі,

Зблідлий моїм ганьбою,

Затьмарюючи, вона впала,

І час потьмянів і темніє,

Місяць мені більше не світить.