Ascending - ...And You Will Know Us By The Trail Of Dead

From a crashing light I was forced awake

Clutching bloodshot eyes, wide and afraid

Stark impressions of a vague, translucent day

Distorts the room in a lazy way

A stubborn case of the young man’s blues

Has gotten me scouring the streets for you

Where shattered souls and cheated hearts

Descend into a bedlam of scars

Parading past ancestral skulls

Through calloused and bruised urban sprawls

Hot sweat pours down a sunlit road

Where life and death meet and explode

What can’t be ignored and can’t be explained

Or captured in a song’s refrain

Each fear I forced on to a page

I read the words and I choked with rage

After the war, we left the dead on the shore

But their screams and cries still haunt us wherever we go

Our little boat caught in the ebb and the flow

On the seas of wine where time has but forgotten us

Donde está el oro, donde están los heroes?

Donde estaba el dia del sol para ellos?

Where is the gold, where are all our heroes?

Where is that day of sun that we have waited on?

Thrown by the wreck into the eye of the storm

We cling to life though the gods have all abandoned us

Our little boat caught in the ebb and the flow

On the seas of wine where time has but forgotten us

Forced to be in the wrong place

Being forced to fit, being forced to taste

Misguided moment, I was caught

By the sound of a bell on a police car

The scars, fresh upon my hands

The child emerges, a new born man

Vandals and martyrs, ragged purist stands

Eyes wide like saucers rake the land

Від розривного світла я вимушено прокинувся

Стиснувши налиті кров’ю очі, широко розширені й налякані

Яскраві враження невиразного, напівпрозорого дня

Спотворює кімнату ліниво

 Впертий випадок блюзу юнака

Я змусив мене розшукувати вулиці заради вас

Де розбиті душі і обдурені серця

Опустіться в ліжко шрамів

Парад повз черепів предків

Крізь мозолистий і побитий міський розростання

По освітленій сонцем дорозі ллється гарячий піт

Де життя і смерть зустрічаються і вибухають

Що не можна ігнорувати і не можна пояснити

Або зафіксовано у приспіві пісні

Кожен страх, який я вимушував на сторінці

Я прочитав слова і задихався від люті

Після війни ми залишили мертвих на березі

Але їхні крики й крики досі переслідують нас куди б ми не були

Наш маленький човен потрапив у відпливи та відливи

На морях вина, де час забув нас

Donde está el oro, donde están los heroes?

Donde estaba el dia del sol para ellos?

Де золото, де всі наші герої?

Де той сонячний день, якого ми чекали?

Кинутий уламком у око бурі

Ми чіпляємося за життя, хоча всі боги покинули нас

Наш маленький човен потрапив у відпливи та відливи

На морях вина, де час забув нас

Вимушені опинитися не в тому місці

Бути змушеним підходити, бути змушеним смакувати

Оманливий момент, я був спійманий

За звуком дзвоника в поліцейській машині

Шрами, свіжі на моїх руках

З’являється дитина, новонароджений чоловік

Вандали й мученики, обірвані пуристичні трибуни

Розширені очі, як блюдця, розгрібають землю