Chwilę błyśniesz potem zgaśniesz - Artur Rojek

Widzę to, czuję w kościach, tlenu jest mniej niż pół

A ci nic się nie boją, chodzą do sklepów, szkół

Nawet się nie obejrzysz, spłoną kościoły i zoo

Trzeba uciec w którąś stronę, ale już nie ma stron

Ty pytasz po co nerwy, gdy świeci słońce

Dziś sobota, czyli dzisiaj masz wolne

Zjesz, zapalisz, potem zrobisz sobie zdjęcie

I innego końca świata tutaj nie będzie

Lepi się więc do butów popiół po deszczu gwiazd

Niby wszyscy patrzą, ale widzę to tylko ja

To miał być obrazek z Biblii — jeźdźcy i chóry trąb

A tu z morza wyłazi armia plastikowych fok

Ty pytasz po co nerwy, gdy świeci słońce

Dziś sobota, czyli dzisiaj masz wolne

Zjesz, zapalisz, potem zrobisz sobie zdjęcie

I innego końca świata tutaj nie będzie

Я це бачу, відчуваю в кістках, кисню менше половини

І вони нічого не бояться, ходять по магазинах і школах

Якщо навіть не озирнутися, церкви та зоопарк згорять

Треба бігти в одну сторону, але більше немає сторін

Ви запитаєте, навіщо нерви, коли світить сонце

Сьогодні субота, тож сьогодні у вас вихідний

Ви їсте, курите, потім фотографуєтеся

І іншого кінця світу тут не буде

Тож після зоряного дощу ви присипаєте попіл до взуття

Усі дивляться, але це бачу тільки я

Це мала бути картина з Біблії – вершники та хори труб

І ось з моря виходить армія пластикових тюленів

Ви запитаєте, навіщо нерви, коли світить сонце

Сьогодні субота, тож сьогодні у вас вихідний

Ви їсте, курите, потім фотографуєтеся

І іншого кінця світу тут не буде