Now We Sleep - Michael Lessard

I’m your inner voice bringing things to light

Opening doors to one’s sealed closed, then keeping us inside

I’m sure there’s reasons for lack of control

I am sure there’s reasons for that

We know too well

We’ve done this dance before

As your eyes close, mine awake

Just in time to let you know

Every day’s a blessing because time is shortening

Wide awake or dead asleep, I never catch dreams

Sometimes self love comes with self harm

The pills are poison only if you want them to be

I wish that we shared the same thoughts, and not the same bed

Choosing who dreams and walks toward death

By the time we’re eaten by the rivers mouth, we’ll be driftwood

Moving with the stray channels, we’ll be

The back of my mind’s deserted

It is time to find your way there and make your peace, without me holding you

back

Without me

Without me holding you back

Once again, the void called us towards it’s calming warm embrace

Then, you left me stranded here;

when we were so close to our own endless

conversations

I’ll sneak away to the surface when you falter again

Every day’s a blessing because time is shortening

Wide awake or dead asleep, I never catch dreams

I can’t tell if you’re worth saving

I can’t tell if you’re worth saving

I can’t tell if you’re worth saving

Who here’s convincing who to lean away from the prize?

Prize

Can we save us from ourselves?

Я твій внутрішній голос, який висвітлюю все

Відчиняючи двері для запечатаних, зачиненими, а потім залишаючи нас всередині

Я впевнений, що є причини відсутності контролю

Я впевнений, що для цього є причини

Ми занадто добре знаємо

Ми вже виконували цей танець

Коли твої очі закриваються, мої прокидаються

Якраз вчасно, щоб повідомити вам

Кожен день благословення, оскільки часу коротше

Прокинувшись або мертвий сон, я ніколи не бачу снів

Іноді любов до себе супроводжується самошкодою

Таблетки є отрутою, лише якщо ви хочете, щоб вони були

Я хотів би, щоб у нас були однакові думки, а не одне ліжко

Вибір того, хто мріє і йде назустріч смерті

Поки гирло річок нас з’їсть, ми станемо корчами

Рухаючись по блукаючих каналах, ми будемо рухатися

Задня частина мого розуму безлюдна

Настав час знайти дорогу туди й помиритися, щоб я не тримав вас

назад

Без мене

Без мене затримувати вас

Знову порожнеча покликала нас до своїх заспокійливих теплих обіймів

Тоді ви залишили мене в бездіяльності;

коли ми були так близьки до власного безмежного

розмови

Я вислизну на поверхню, коли ти знову захитаєшся

Кожен день благословення, оскільки часу коротше

Прокинувшись або мертвий сон, я ніколи не бачу снів

Я не можу сказати, чи варто ви заощаджувати

Я не можу сказати, чи варто ви заощаджувати

Я не можу сказати, чи варто ви заощаджувати

Хто тут переконує, кого ухилитися від призу?

премія

Чи можемо ми врятувати нас від самих себе?