Fanfare - Fire Poem - Arthur Brown

Fire Poem

And I was lying in the grass

By a river

And as I lay, the grass turned to sand

And the river turned to a sea

And suddenly the sea burst into flames

And the sand was burning

And I breathed in

And there was smoke in my lungs

And there was FIRE IN MY BRAIN!

And I looked around me

And there were all these shapes being sucked into the flames

And they were rising and trying to escape

And I knew that I had to get out

And I looked above me and I saw a shape

That was smiling down at me and beckoning, saying

«Come on home!»

And I raised myself and I tried to get outta the flames

And I was getting higher and higher and higher and higher

And I reached out towards the shape

And as I reached out the shape shed

And my hands were empty!

And I was falling!

I was falling

Falling

Falling

I was falling into the flames

And I knew that I was gonna burn!

I was gonna burn!

Oh it’s so HOT in here!

LET ME OUT!

PLEASE!!!

Поема про вогонь

А я лежав у траві

Біля річки

І коли я лежав, трава перетворилася на пісок

І річка перетворилася на море

І раптом море спалахнуло

А пісок горів

І я вдихнув

І був дим у моїх легенях

І В МОЄМУ МОЗКУ БУВ ВОГОНЬ!

І я подивився навколо себе

І всі ці фігури засмоктувало полум’я

І вони піднімалися і намагалися втекти

І я знав, що має вийти

І я подивився над собою і побачив форму

Це була посмішка до мене і манила, кажучи

«Йди додому!»

І я підвівся і спробував вибратися з полум’я

І я ставав все вище і вище, і вище, і вище

І я потягнувся до фігури

І коли я дотягнувся до форми сараю

А мої руки були порожні!

І я падав!

Я падав

Падіння

Падіння

Я падав у вогонь

І я знав, що згорю!

Я хотів згоріти!

Ой, тут так ГАРЯЧО!

ВИПУСТИ МЕНЕ!

БУДЬ ЛАСКА!!!