Ангел - Аркадий Укупник

Дождь опять зачеркнул всё, что мы написали,

И так холодно, что стекленеет душа,

На картине замерз нарисованый ангел,

И часы на стене, согреваясь, спешат.

Пересохшие губы понять не желают,

Опустевшие руки не могут забыть,

Что теперь по ночам мы уже не летаем,

По обочине мы научились ходить.

И намокли одинаковые крылья,

И не ты, не я не в силах им помочь,

Мы забыли, как друг друга мы любили:

Ангел-папа, ангел-мама, ангел-дочь.

Нарисованый ангел в заплатанных джинсах

Перестанет курить и наденет пальто,

И, наверное, скажет, что дверью ошибся,

И куда он уйдет не узнает никто.

До обидного просто, и даже нелепо,

Словно кто-то чужие слова нам раздал,

Если кто-то из нас победил напоследок,

Это значит, что кто-то из нас проиграл.

И намокли одинаковые крылья,

И не ты, не я не в силах им помочь,

Мы забыли, как друг друга мы любили:

Ангел-папа, ангел-мама, ангел-дочь.

Дощ знову закреслив усе, що ми написали,

І так холодно, що скляне душа,

На картині став намальований ангел,

І годинник на стіні, зігріючись, поспішають.

Пересохлі губи зрозуміти не бажають,

Спустілі руки не можуть забути,

Що тепер по ночами ми вже не літаємо,

По обочині ми навчилися ходити.

І намокли однакові крила,

І не ти, не я не в силах їм допомогти,

Ми забули, як один одного ми любили:

Ангел-тато, ангел-мама, ангел-дочка.

Намальований ангел у заплатених джинсах

Перестане курити і надягне пальто,

І, мабуть, скаже, що дверима помилився,

І куди він піде не дізнається ніхто.

До образливого просто, і навіть безглуздо,

Немов хтось чужі слова нам роздав,

Якщо хтось із нас переміг наостанок,

Це означає, що хтось із нас програв.

І намокли однакові крила,

І не ти, не я не в силах їм допомогти,

Ми забули, як один одного ми любили:

Ангел-тато, ангел-мама, ангел-дочка.