Вода - Arilka

Может ли узнать тайну темной ночи

Сердце, что так хочет понять.

Можно ли простить, вырвать и забыться?

Верю, что не повторится опять.

Плачет небо, хватит слез.

Может не судьба?

Против ветра, бурь и гроз выстоять должна.

Сердце по кусочкам собрать,

Вновь учится верить и ждать…

Припев:

Слова — вода в огромном океане,

Где встречи раставания кипят!

Слова — вода, и глубже погружаясь,

Вдруг ложь не отличаешь от правды у самого дна.

Кто-то такой родной станет чужим до дрожи,

Ток пробежит под кожей, скрой.

Можно ли простить, вновь поверить обещаниям

Сокращая расстояние с мечтой?

Кто задумал это свыше, проливая свет?

Ведь не видеть бы, не слышать правильный ответ.

Себя бы по кусочкам собрать,

Вновь учится верить и ждать.

Припев:

Слова — вода в огромном океане,

Где встречи раставания кипят!

Слова — вода, и глубже погружаясь,

Вдруг ложь не отличаешь от правды у самого дна.

У самого дна, у самого дна, самого, самого, самого дна…

Я не хочу больше в огне плавится рядом с тобой,

Но одна вдаль, в пропасть шагну…

Я просто должна справится, пусть потеряв тебя навсегда.

Я не хочу больше в огне плавится,

Топят и топят твои слова.

Слова…

Слова!

Слова…

Чи може дізнатися таємницю темної ночі

Серце, що так хоче зрозуміти.

Чи можна пробачити, вирвати і забути?

Вірю, що не повториться знову.

Плаче небо, вистачить сліз.

Може не доля?

Проти вітру, бур і гроз вистояти має.

Серце по шматочкам зібрати,

Знову вчиться вірити і чекати…

Приспів:

Слова — вода в величезному океані,

Де зустрічі розставання киплять!

Слова — вода, і глибше занурюючись,

Раптом брехня не відрізняється від правди біля самого дна.

Хтось такий рідний стане чужим до дрожи,

Струм пробіжить під шкірою, скрою.

Чи можна пробачити, знову повірити обіцянкам

Скорочуючи відстань із мрією?

Хто задумав це згори, проливаючи світло?

Адже не бачити би, не чути правильну відповідь.

Себе би по шматочкам зібрати,

Знову вчиться вірити і чекати.

Приспів:

Слова — вода в величезному океані,

Де зустрічі розставання киплять!

Слова — вода, і глибше занурюючись,

Раптом брехня не відрізняється від правди біля самого дна.

Біля самого дна, біля самого дна, самого, самого, самого дна…

Я не хочу більше в огні плавиться поруч з тобою,

Але одна вдалину, в прірву крокну…

Я просто повинна впоратися, нехай втративши тебе назавжди.

Я не хочу більше в огні плавиться,

Топять і топлять твої слова.

Слова…

Слова!

Слова…