Filava melis (il silenzio) - Argine

Guarda e non chiedere nulla,

ascolta in silenzio, senza parlare.

Queste mura sono lastre di ghiaccio

e tu che aspetti di volare via.

Scorre il selciato sotto i piedi battenti,

il ciglio del fiume inebria i miei occhi;

osservo nubi così grandi e sognanti,

rivolgo il mio pianto ai boschi di querce.

Il vento trascina lontano

arse radure di semi sfioriti.

La vita esplode nel cuore

di chi ascolta in silenzio senza parlare.

Queste mura sono lastre di ghiaccio

e tu che aspetti di volare via.

EÂ' tardi per aspettare,

è presto per morire.

Дивись і нічого не проси,

слухати мовчки, не розмовляючи.

Ці стіни — крижані пластини

і ти, що чекаєш, щоб відлетіти.

Брута тече під ногами, що б'ються,

край ріки п’янить мої очі;

Я спостерігаю хмари такі великі й мрійливі,

Я адресую свої сльози до дубів.

Здуває вітер

він спалив галявини висохлого насіння.

Життя вибухає в серці

тих, хто слухає мовчки, не кажучи.

Ці стіни — крижані пластини

і ти, що чекаєш, щоб відлетіти.

Вже пізно чекати,

помирати ще рано.