The Great Escape - Arena

Am I still here?

Am I hidden from your sight?

Did I suddenly expire;

did I walk into the light?

But maybe there is time;

one more trick up my sleeve

there is still so much to say

Can anybody hear me?

I’m suffocating — can’t you hear me shout

wrapped up in soft voices like a reverential shroud

I’m suffocationg — can’t you hear me cry

a constant flow of faces on parade before my eyes

Can anybody hear me?

So much to say

the secrets I have kept — stories from the good old days

can anybody hear me?

So much to say

the politics of people — and the games we choose to play

This is not a coma I am resting my eyes

tired of the noise and scared of the lies

but for one night only I will capticate you all

with one last piece of magic … one last miracle

I’m suffocating — can’t you hear me scream?

as you stab me in the arm in search of somewhere good to bleed

I’m suffocating — can’t you hear my prayers?

a rain of gentle hands trying hard to show they care

I could fly so high and free — if my soul wasn’t anchored to me

I’ve got one last show I have to do and my powers of illusion will amaze and puzzle you

pull the rabbit from an old and battered hat

cut the lady into pieces, just like that

I will mesmerize and dramatize and obfuscate

and I’ll finisch with undoubtedly the greatest — the greatest escape!

Can anybody hear me?

Am I hidden from your sight?

Did I suddenly expire;

did I walk into the light?

Can anybody hear me?

Am I hidden from your sight?

Did you see me turn to stone, or go missing in the night?

Can anybody hear me?

Can anybody hear me?

Did I suddenly expire;

did I walk into the light?

Can anybody hear me?

Can anybody hear me?

Have I turned into a statue, or gone missing in the night?

Can anybody hear me?

Я все ще тут?

Я захований від твого погляду?

Я раптово закінчився;

я вийшов на світло?

Але, можливо, є час;

ще один трюк в рукаві

є ще багато чого сказати

Хтось мене чує?

Я задихаюся — ви не чуєте, як я кричу

огорнуті тихими голосами, як шанобний саван

Я задихаюся — ти не чуєш, як я плачу

постійний потік облич на параді перед моїми очима

Хтось мене чує?

Так багато можна сказати

секрети, які я зберіг — історії зі старих добрих часів

хтось мене чує?

Так багато можна сказати

політика людей — та ігри, у які вибираємо грати

Це не кома, я відпочиваю очам

втомився від шуму та наляканий брехні

але лише на одну ніч я зачарую вас усіх

з останнім шматочком магії… останнього дива

Я задихаюся — ти не чуєш, як я кричу?

як ти вбиваєш мені у руку у пошуку де де спити кровом

Я задихаюся — ти не чуєш моїх молитви?

дощ ніжних рук, які намагаються показати свою турботу

Я міг би літати так високо й вільно — якби моя душа не була прив’язана до мене

У мене є останнє шоу, яке я мушу зробити і моя сила ілюзій здивує та спантеличить вас

витягніть кролика зі старого потертого капелюха

розрізати даму на шматки, просто так

Я буду заворожувати, драматизувати та заплутувати

і я закінчу, безсумнівно, з найкращим — найкращим втечею!

Хтось мене чує?

Я захований від твого погляду?

Я раптово закінчився;

я вийшов на світло?

Хтось мене чує?

Я захований від твого погляду?

Ви бачили, як я перетворився на камінь чи пропав уночі?

Хтось мене чує?

Хтось мене чує?

Я раптово закінчився;

я вийшов на світло?

Хтось мене чує?

Хтось мене чує?

Я перетворився на статую чи пропав безвісти вночі?

Хтось мене чує?