Бьютифул - arber

Эй, привет.

Я надеюсь, ты там всё ещё любишь меня,

А если нет, то завязывай

Нет, я серьёзно!

Давай наконец-то отпустим всё плохое

Что у нас было.

и наконец-то улыбнёмся своему счастью

Только она в холодной комнате, и больше никого

Колени согнуты и полностью притянуты к шее,

А эта вязаная кофта с очень длинным рукавом

Не по размеру её маленькому голому телу

Ты не поймёшь, как могла быть так по-детски наивной

Глотая всхлипы.

слёзы катятся на бледные щёки

Взгляни в окно, смотри, там необыкновенные виды

И небо цвета индиго, как на картинах Ван Гога

Вы давитесь костью в горле

Привитых силком симпатий

С любви лишь снимая пробы

Чтоб грязно её облапать

Фальшивым быть нынче модно

Бездушность сегодня в тренде

Надеждой друг друга кормят

Нет сытых среди неверных

Теряясь в чужих объятьях

С такими же делят ложе

Доверие как проклятье

В безоблачном небе коршун

Не смей расставаться с жизнью

Не плачь, отдаваясь дрожи

Подставь мне скорее спину

Я вытащу каждый ножик

Я рядом с тобой, да и что уж скрывать

Ведь, наверное, сильно люблю

И я без колебаний свой жизненный ток пропущу в провода

Что согреют квартиру твою

Жизнь горькая будто степная полынь

Да и не сосчитать всех потерь и утрат

Я себя размотал на последнюю нить

Лишь бы только зашить твои рваные раны

Прогнать даже самую лютую вьюгу

Быть вместе, нести лишь приятные вести

Ты падай в мои онемевшие руки

Я всё равно вырву тебя из лап бездны

Мой ангел прикрылся подбитым крылом

От невзгод, опасаясь, что будет как прежде

Не бойся, родная, я знаю одно

Что полёт сей уж точно не станет последним (живи и чувствуй)

Мечтанья в пределах комнат — диванная астронавтика,

Но дай мне лишь верный повод, добрался бы даже вплавь к тебе

Я отыскал бы брод сквозь бури волн бездонных океанов,

Но от глаз её, что глубже сотен Марианских впадин

Не спастись.

и что ни взгляд — обязательно катаклизм

Сердцетрясение в груди, в голове же цунами мыслей

Прильнуть бы к соцветью губ, я так глупо тебя люблю

И неважно, что скажут люди, мы рядом — и это бьютифул

И это бьютифул

И это бьютифул

Бьютифул, бьютифул, бьютифул

Бьютифул, бьютифул

Разгоримся прохладою вечера

Остывая с рассветными зорями

Пусть весь мир повисит в неотвеченных

На тебе замыкается очередь

Разгоримся прохладою вечера

Остывая с рассветными зорями

Пусть весь мир повисит в неотвеченных

На тебе замыкается очередь

Разгоримся прохладою вечера

И пусть даже на небе поверят в нас

Так держи мою руку уверенно

И целуй меня будто в последний раз

Разгоримся прохладою вечера

Разбросаем по полу одежду

Над нами не властен закон тяготения

Гравитация нас не удержит

Разгоримся прохладою вечера

Старые песни, винтаж и ню-фото

Скорее клади свои руки на плечи мне

Крепче держись перед новым полётом

Гей, привіт.

Я сподіваюся, ти там все ще любиш мене,

А якщо ні, то зав'язуй

Ні я серйозно!

Давай нарешті відпустимо все погане

Що в нас було.

і нарешті усміхнемося своєму щастю

Тільки вона в холодній кімнаті, і більше нікого

Коліна зігнуті і повністю притягнуті до шиї,

А ця в'язана кофта з дуже довгим рукавом

Не за розміром її маленькому голому тілу

Ти не зрозумієш, як могла бути так по-дитячому наївною

Ковтаючи схлипи.

сльози котяться на бліді щіки

Поглянь у вікно, дивись, там незвичайні види

І небо кольору індиго, як на картинах Ван Гога

Ви тиснетесь кісткою в горлі

Щеплених силоміць симпатій

З любові лише знімаючи проби

Щоб брудно її облапати

Фальшивим бути сьогодні модно

Бездушність сьогодні у тренді

Надією один одного годують

Немає ситих серед невірних

Втрачаючись у чужих обіймах

З такими ж ділять ложе

Довіра як прокляття

У безхмарному небі шуліка

Не смій розлучатися з життям

Не плач, віддаючись тремтіння

Підстав мені швидше спину

Я витягну кожен ножик

Я поряд з тобою, так і що вже приховувати

Адже, мабуть, дуже люблю

І я без вагань свій життєвий струм пропущу в проводу

Що зігріють квартиру твою

Життя гірке ніби степовий полин

Та і не порахувати всіх втрат і втрат

Я себе розмотав на останню нитку

Аби тільки зашити твої рвані рани

Прогнати навіть найлютішу завірюху

Бути разом, нести лише приємні звістки

Ти падай у мої онімілі руки

Я все одно вирву тебе з лап безодні

Мій ангел прикрився підбитим крилом

Від негараздів, побоюючись, що буде як раніше

Не бійся, рідна, я знаю одне

Що політ цей вже точно не стане останнім (живи і відчувай)

Мрія в межах кімнат — диванна астронавтика,

Але дай мені лише вірний привід, дістався би навіть уплав до тебе

Я знайшов би брід крізь бурі хвиль бездонних океанів,

Але від її очей, що глибше сотень Маріанських западин

Не врятуватися.

і що ні погляд — обов'язково катаклізм

Серцетрус у грудях, у голові цунамі думок

Пригорнути би до суцвіття губ, я так безглуздо тебе люблю

І важливо, що скажуть люди, ми рядом—і це б'ютіфул

І це б'ютіфул

І це б'ютіфул

Б'ютіфул, б'ютіфул, б'ютіфул

Б'ютіфул, б'ютіфул

Розгорімося прохолодою вечора

Охолоджуючи з світанковими зорями

Нехай весь світ повисить у невідповідних

На тобі замикається черга

Розгорімося прохолодою вечора

Охолоджуючи з світанковими зорями

Нехай весь світ повисить у невідповідних

На тобі замикається черга

Розгорімося прохолодою вечора

І хай навіть на небі повірять у нас

Так тримай мою руку впевнено

І цілуй мене ніби востанній раз

Розгорімося прохолодою вечора

Розкидаємо по полу одяг

Над нами не має закон тяжіння

Гравітація нас не утримає

Розгорімося прохолодою вечора

Старі пісні, вінтаж та ню-фото

Швидше клади свої руки на плечі мені

Міцніше тримайся перед новим польотом