A Room with a View - Anubis

When you are finally removed

Still clinging to your youth

Even in death, You’ll still be scared of the truth

Locked inside a room with a view

III

Laying down upon the mattress of this empty room

The distant highway sings slow and solemn empty tune

I need to find some sleep within this dusty hiding place

I couldn’t handle living in the rat race

The cracks upon the walls look down on me as I descend

The shame within me means the darkness has become a friend

In my dreams I earned what I accomplished

But it was impossible to win

It’s a blanket for my mind

(Blanket for my mind)

As I tiptoe back in time

(Tiptoe back in time)

I open up these wounds

(Open up these wounds)

And take a good look inside

(Take a look inside)

The mirror’s shattered into pieces on the dirty floor

A mute reminder of the shame that I had worn before

I look upon my self as I no longer recognise

I’ve lost the parts that help me socialise

I stagger to my feet and look upon the dresser draw

The phone keeps ringing even though I cannot take the call

Even if i wanted, I could never answer

My pride still lives within

It’s a blanket for my mind

(Blanket for my mind)

As I tiptoe back in time

(Tiptoe back in time)

I open up these wounds

(Open up these wounds)

Can it bring me back to life?

(Take a look inside)

IV

The haze grows

The feeling slows

Without control

His world unfolds

He’s breaking away

From life’s decay

He leaves behind

A poisoned mind

The only way

The numbness stays

To medicate

His loneliness again

VI

We’d heard it all before

It’s a world we never saw

We live to justify

But fail to recognise

We live inside these dreams

Trapped, or so it seems

Never honest to ourselves

And no-one asks for help

(We do not believe)

In your memory

(You will ever know)

Theres nothing left theres nowhere left to go

(You just hide yourself)

A product of your faded wealth

(Until you disappear)

Everything you ever feared

The more we learn

The less we know

The more you own

The less there is of your soul

VII

Our battles left us with these scars

Paths defining what we are

Even in death, You’re still scared of the dark

As the fears define who we are

We’ll find we never had a clue

As little we know is really true

When we are finally removed

From this room with a view

Коли вас нарешті видаляють

Все ще чіпляюся за свою молодість

Навіть у смерті Ви все одно будете боятися правди

Замкнений у кімнаті з краєвидом

III

Лежачи на матраці цієї порожньої кімнати

Далеке шосе співає повільну й урочисту порожню мелодію

Мені потрібно знайти сон у цій курній схованці

Я не витримав життя в щурячих перегонах

Тріщини на стінах дивляться на мене, коли я спускаюся вниз

Сором всередині мене означає, що темрява стала другом

У мріях я заробив те, чого досяг

Але перемогти було неможливо

Це ковдра для мого розуму

(Ковдра для мого розуму)

Коли я на носках повертаюся назад у часі

(Навшпиньки назад у часі)

Я розкриваю ці рани

(Відкрийте ці рани)

І подивіться всередину

(Зазирніть всередину)

Дзеркало розбилося на шматки на брудній підлозі

Німе нагадування про сором, який я носив раніше

Я дивлюся на себе так, як я більше не впізнаю

Я втратив частини, які допомагають мені спілкуватися

Я встаю на ноги й дивлюся на комод

Телефон продовжує дзвонити, навіть якщо я не можу прийняти дзвінок

Навіть якби я хотів, я не міг би відповісти

Моя гордість досі живе всередині

Це ковдра для мого розуму

(Ковдра для мого розуму)

Коли я на носках повертаюся назад у часі

(Навшпиньки назад у часі)

Я розкриваю ці рани

(Відкрийте ці рани)

Чи може це повернути мене до життя?

(Зазирніть всередину)

IV

Серпанок росте

Відчуття сповільнюється

Без контролю

Його світ розгортається

Він відривається

Від занепаду життя

Він йде позаду

Отруєний розум

Єдиний спосіб

Оніміння залишається

Лікувати

Знову його самотність

VI

Ми чули все це раніше

Це світ, якого ми ніколи не бачили

Ми живемо, щоб виправдовуватися

Але не впізнати

Ми живемо в цих мріях

У пастці, чи так здається

Ніколи не чесні перед собою

І ніхто не просить допомоги

(Ми не віримо)

У вашій пам’яті

(Ви коли-небудь дізнаєтесь)

Немає нічого, нема куди піти

(Ти просто ховаєшся)

Продукт твого зів’ялого багатства

(Поки ти не зникнеш)

Все, чого ти колись боявся

Чим більше ми дізнаємося

Тим менше ми знаємо

Чим більше ви володієте

Чим менше твоєї душі

VII

Наші битви залишили нам ці шрами

Шляхи, які визначають, ким ми є

Навіть у смерті Ви все ще боїтеся темряви

Оскільки страхи визначають, ким ми є

Ми виявимо, що ніколи не мали поняття

Наскільки мало, що ми знаємо, це справді правда

Коли нас нарешті видалить

З цієї кімнати вид