Tähtiotsa - Antti Tuisku

Hän on pieni, aina peloissaan mut kasvot niin ei kerrokkaan

Yksin paiskattuna maailmaan johon ei tahdo kuullukkaan

Varman näköiset on askeleet

mut jos kysyisit minne meet

vastaa että kunhan eteenpäin johonkin poispäin itsestäin

Hän tästä selviytyy kun sieluaan ei myy

Sydäntään hän ei anna kellekkään

Pilven varjot vain saattaa valon lasta kun kulkee, yksinäinen

laaksossaan ja luulee pimeäänsä aina jää tähtiotsa

eikä nää itse valon kirkkaimman hän kantaa

Aikaisin jo väsyi väistämään

ei luota mut ei syytäkkään

Liian paljon yli käveltiin

ja unohti miten noustiin

Hän tästä selviytyy kun sieluaan ei myy

Sydäntään kun ei anna kellekkään

Hän kyllä selviytyy kun sieluaan ei myy

Sisintään hän ei näytä kellekkään

Pilven varjot vain saattaa valon lasta kun kulkee yksinäinen

laaksossaan ja luulee pimeäänsä aina jää tähtiotsa

eikä nää itse valon kirkkaimman hän kantaa

Pilven varjot vain saattaa valon lasta kun kulkee yksinäinen

laaksossaan ja luulee pimeäänsä aina jää tähtiotsa

eikä nää itse valon kirkkaimman hän kantaa

Він маленький, завжди наляканий, але його обличчя таке нерозповідне

Кинутий один у світ, який ти не хочеш чути

Дивлячись впевнені, кроки

але якби ти запитав мене, де зустрітися

відповідає тому, поки прямує до чогось подалі від себе

Він справляється з цим, коли не продає душу

Він нікому не віддасть свого серця

Тіні хмари тільки дають світло дитині, коли вона проходить, самотня

у своїй долині і думає, що його темрява завжди залишається на його зоряній голові

і не бачить самого яскравого світла, яке він несе

Рано вже втомився ухилятися

не довіряй, але й не звинувачуй

Забагато було пройдено

і забув, як вставати

Він справляється з цим, коли не продає душу

До серця, коли нікому не віддаю

Він виживе, коли не продасть свою душу

Всередині він ні на кого не схожий

Тіні від хмари дають світло дитині лише тоді, коли проходить самотня

у своїй долині і думає, що його темрява завжди залишається на його зоряній голові

і не бачить самого яскравого світла, яке він несе

Тіні від хмари дають світло дитині лише тоді, коли проходить самотня

у своїй долині і думає, що його темрява завжди залишається на його зоряній голові

і не бачить самого яскравого світла, яке він несе