Lähtemässä - Antti Tuisku

Seisot siinäovellani, matkalaukut käsissä

mut et ole jäämässävaan hyvästelemässä

kyyneleet polttaa sydämessä

sut haluan säästääniiltä

silläoonhan aina ollut sulle vahva

ei kasvos osaa pettää

hymyssäsi kyyneleitänään

ei niitätarvii selittää

en vaadi sulta enäämitään

Jos en olisi jäänyt sateeseen,

jos et olisi juossut mun viereen

ei oltaisi tässä

etkäsinälähtemässä

ei oltaisi jääty kii suudelmiin

ei oltaisi rakastettu niin

oltaisi jääty hyvin kai

yksinäisiin unelmiin

Surasaaressa kuljettiin

ja oravia ruokittiin

ja teetäjuotiin mun pihani omenapuiden alla

yölläkorttia pelattiin

ja fosforitähtiäkatseltiin

kun yksi niistälensi alas, toiveet toivottiin

voi ennustukset pettää

pisaroihin kasvot häviää

silti muisto kesästämme jää

ei multa vois sitäviedämikään

Jos en olisi jäänyt sateeseen,

jos et olisi juossut mun viereen

ei oltaisi tässä

etkäsinälähtemässä

ei oltaisi jääty kii suudelmiin

ei oltaisi rakastettu niin

oltaisi jääty hyvin kai

yksinäisiin unelmiin x2

Ти стоїш біля моїх дверей, зі своїми валізами в руках

але ти не прощаєшся

на серці горять сльози

я хочу зберегти звук

бо він завжди був сильним для вас

жодне обличчя не може обдурити

у твоїх сльозах з посмішкою

пояснювати їх не потрібно

Я більше нічого від тебе не вимагаю

Якби я не був під дощем,

якби ти не бігав поруч зі мною

не було б тут

не залишати

не застигли б у поцілунках кії

не любили б так

я б добре замерзла

до самотніх мрій

Сурасаарі було перевезено

і білочки нагодували

і я пила чай під яблунями у своєму дворі

вночі в карту грали

і спостерігалася фосфорна зірка

коли одна з них злетіла, сподівалися бажання

може зрадити передбачення

краплі на обличчі зникають

досі залишається пам'ять про наше літо

жодна цвіль не могла цього зробити

Якби я не був під дощем,

якби ти не бігав поруч зі мною

не було б тут

не залишати

не застигли б у поцілунках кії

не любили б так

я б добре замерзла

до самотніх мрій х2