Лететь - Антон Беляев

Однажды он сказал: "Твой полёт - всего лишь сон",

И ты летать не стал, стал таким, как он.

И по земле ходить научился, как ребенок ты -

Но всё не мог забыть той прозрачной высоты.

И лететь по белому Свету,

Став одним движением ветра лететь куда-то вдаль.

И не думать, как приземлиться,

А у птиц свободе учиться, оставив всё то, что жаль.

Однажды ты привык и почти не стал летать,

Но только чей-то крик вдруг позвал летать.

И поднял ты глаза в высоту, где голоса плывут -

Там люди в небесах тебя с собой зовут.

на на на на на на на на на лететь куда-то вдаль

на на на на на на на на на оставив всё то что жаль

И лететь по белому Свету,

Став одним движением ветра лететь куда-то вдаль.

И не думать, как приземлиться,

А у птиц свободе учиться, оставив всё то, что жаль.

И лететь по белому Свету,

Став одним движением ветра лететь куда-то вдаль.

И не думать, как приземлиться,

А у птиц свободе учиться, оставив всё то, что жаль.

Одного разу він сказав: "Твій політ - лише сон",

І ти літати не став, став таким, як він.

І по землі ходити навчився, як дитина ти

Але все не міг забути прозорої висоти.

І летіти по білому Світлу,

Ставши одним рухом вітру летіти кудись у далечінь.

І не думати, як приземлитися,

А у птахів свободі вчитися, залишивши все те, що шкода.

Якось ти звик і майже не став літати,

Але чийсь крик раптом покликав літати.

І підняв ти очі у висоту, де голоси пливуть

Там люди в небесах тебе звуть.

на на на на на на на летіти кудись вдалину

на на на на на на на на залишивши все те, що шкода

І летіти по білому Світлу,

Ставши одним рухом вітру летіти кудись у далечінь.

І не думати, як приземлитися,

А у птахів свободі вчитися, залишивши все те, що шкода.

І летіти по білому Світлу,

Ставши одним рухом вітру летіти кудись у далечінь.

І не думати, як приземлитися,

А у птахів свободі вчитися, залишивши все те, що шкода.