Satellites -

We’ve built the cities and the walls to mark the place where we exist

We’ve said that Sun sat down and rose and to this day we still persist

But how does it feel to see ourselves on another scale

Where all this greatness dies and where we don’t prevail

I don’t think that we could last so long to leave a solid trace

From all of our hopes there isn’t one that time could not erase

And everything moves along these rings as history unfolds

And we’ll take our rest on solar winds that carry us home

That’s shifted to the outskirts, cast away from the spotlight

We’ve been holding on to this place like it’s firm

But it’s moving 'round in circles like a satellite

We move in circles as ages pass like grains of sand in the ocean waves

Being a part of something so vast is to us nothing but a disgrace

So we grasp whatever hands can reach trying hard to show

That we are the masters of this tiny place that we call home

As I reach out for tomorrow I feel today slips right though my fingers

Ми побудували міста та стіни, щоб позначити місце, де ми існуємо

Ми сказали, що сонце сіло й зійшло, і до цього дня ми все ще впораємося

Але як це побачити себе в іншому масштабі

Де вмирає вся ця велич і де ми не переважаємо

Я не думаю, що ми могли б протриматися так довго, щоб залишити твердий слід

З усіх наших надій немає жодної, яку час не зміг би стерти

І все рухається по цих кілець у міру розгортання історії

І ми відпочинемо на сонячних вітрах, які носять додому

Це переміщено на околиці, відкинуто від уваги

Ми тримаємо за це місце, наче воно надійне

Але він рухається по колу, як супутник

Ми рухаємося колами, як віки минають, як піщинки в океанських хвилях

Бути частиною чого настільки великого — для нам не що інше, як ганьба

Тож ми вихоплюємо все, до чого дотягнуться руки, намагаючись показати

Що ми — господарі цього крихітного місця, яке називаємо домом

Коли я тягнусь до завтра, відчуваю, що сьогоднішній день ковзає з моїх пальців